Справа № 240/544/19
Провадження № 2/240/224/19
28 серпня 2019 року смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Шинкаренко А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Рєзнік Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
24.06.2019 року представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 04.07.2013 року №б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Натомість, відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим у неї, станом на 30.04.2019 року, виникла заборгованість, загальна сума якої становить 34481,06 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1144,60 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 29718,31 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 1500,00 грн.; а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1618,15 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34481,06 гривень, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 гривень.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 16.07.2019 року було відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд 28.08.2019 року, о 09 год. 00 хв., за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в відкрите судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач - ОСОБА_1 в відкрите судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем проживання відповідача копію рішення суду, для відома.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків
Матеріалами справи встановлено, що 04.07.2013 року ОСОБА_1 виявила намір на отримання кредиту у ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», на що вказує Анкета заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Вказана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею і банком Договір про надання банківських послуг.
На підставі вказаної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно з умовами укладеного кредитного договору, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, станом на 30 квітня 2019 року, складає 34481,06 гривень, з яких: заборгованість за наданим тілом кредиту - 1144,60 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 29718,31 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1500,00 грн., а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1618,15 грн. (а.с. 5-6).
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір, про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦПК України).
За змістом статті 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» надав копію Анкети-заяви від 04.07.2013 року, про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк", яка згідно посилань позивача, підписана відповідачем, Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, а також розрахунок заборгованості.
Жодних заперечень відносно того, що відповідач не підписувала вищевказану Анкету-Заяву про отримання кредиту, а відповідно і не отримувала в ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитну картку, не користувалася нею, отримуючи від банку кредитні кошти суду надано не було, тобто приходжу до висновку, що остання отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Зокрема, з наданого позивачем розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти від позивача, частково проводила повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .
Згідно вказаного розрахунку, заборгованість по тілу кредиту, який отримала відповідач від АТ КБ "ПриватБанк", складає 1144,60 грн.
Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, та не надала суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення вищевказаної заборгованості по тілу кредиту.
Проте, судом встановлено, що вищевказана Анкета-Заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.
На підтвердження вказаних відомостей позивач також посилається на "Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку".
Крім того, АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брала вона на себе зобов'язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах, розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 04.07. 2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 , щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача, як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 у яких зазначено, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти, та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви, про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки, Умови та правила надання банківських послуг, це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує, як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності, та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача, невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем, щодо розміру відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог, про стягнення з відповідача відсотків за користування коштами, пені та штрафів - слід відмовити.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню сума непогашеного тіла кредиту в розмірі 1144,60 грн.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 гривня (а.с.1).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 63,77 грн. (1144,60 грн. х 1921грн./ 34481,06 грн.)
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263, 273, 280-284, 288 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) до ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.07.2013 року, станом на 30.04.2019 року, у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 60 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1144,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 63 (шістдесят три) гривні 77 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 02 вересня 2019 року.
Суддя А.І. Шинкаренко