печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46257/19-к
02 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,
30.08.2019 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України № 42018000000000123 від 22.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.127, ч.4 ст.190, ч.2 ст.194, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.364, ст.386 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014 році на території м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, але знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою отримання прибутку від їх збуту, реалізуючи злочинний умисел, направлений на створення стійкого ієрархічного об'єднання, члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб, а також забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп, створили злочинну організацію.
Так, у продовж 2014-2019 років в дану злочинну організацію входили ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , а також інші невстановлені на даний час особи..
Так, у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_29 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, а також ОСОБА_28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ст. 386 Кримінального кодексу України, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_29 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України.
21 березня 2019 року ОСОБА_4 затримано за підозрою вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, за які обвинувальним вироком суду може бути застосовано покарання у виді конфіскації майна.
22 березня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
З метою приховування грошових коштів отриманих від продажу наркотичних засобів та відведення підозри щодо джерел отриманих нею вказаних доходів ОСОБА_4 здійснювалось придбання та оформлення нерухомого майна, яке вона оформила на себе.
Генеральною прокуратурою України було винесено постанову про визнання майна ОСОБА_4 речовими доказами. Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з 2015 року ОСОБА_4 не мала доходів, які б дали можливість придбати наступні об'єкти нерухомості, котрі знаходяться у її власності: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про доходи ОСОБА_4 , які б підтверджували спроможність придбання вказаних об'єктів нерухомості..
Санкція злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , передбачає, зокрема, конфіскацію майна.
Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, існують підстави вважати, що вищевказане майно придбане на грошові кошти, отримані незаконним шляхом ОСОБА_4 , з метою приховування слідів вчинення злочину та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Таким чином, наявні підстави до тимчасового, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, з метою забезпечення можливої конфіскації та спеціальної конфіскації майна.
Прокурор на розгляд клопотання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, в якій клопотання підтримав в повному обсязі.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали, надані органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна..
Враховуючи викладене, з метою забезпечення можливої конфіскації та спеціальної конфіскації майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на її відчуження та заборони розпоряджатись цим майном будь-яким чином.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1