Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 295/11259/18
Провадження № 1-кп/280/99/19
Іменем України
03 вересня 2019 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018060020001858 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.125 КК України, -
В провадженні Коростишівського районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Усудовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, зазначив, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому обирався за ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.01.2019,надалі неодноразово продовжувався, останній раз за ухвалою Коростишівського районного суду від 15.07.2019, ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати і на даний час, оскільки обвинувачений вчинив ряд умисних злочинів, які відносяться до категорії невеликої тяжкості та особливо тяжких злочинів, вчинених проти життя та здоров'я особи, міра покарання за найважчий з яких передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Ступінь суспільної небезпечності злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , на думку прокурора, дають обґрунтовані підстави вважати, що останній може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, що він вже робив,не з'являючись без поважних причин у судові засідання, існують ймовірні ризики незаконного впливу з його боку на потерпілих, свідків, перешкоджання встановленню істини у справі.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та звернувся з клопотання про застосування іншого запобіжного заходу , не пов'язаного з позбавленням волі , для вирішення питання пенсійного забезпечення.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти клопотання прокурора, просить обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів дійшла наступного висновку.
У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу, згідно ч.2 ст.331 КПК України, відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У відповідності до положень ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватись з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі «Єчюс проти Литви», справі«Нечипорук і Йонкало проти України»), продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи інший справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою обґрунтовано обиралась згідно ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.01.2019. На думку суду будь-якої інформації щодо зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для можливості застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено. Судове слідство триває, усі учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, судом оцінюється ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, та міра покарання, що може бути застосована до останнього у разі визнання його винним, зокрема, позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та імовірна можливість продовження останнім протиправної поведінки у подальшому, враховуючи безпосередньо особу обвинуваченого, який не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проживає з потерпілими, свідками за однією адресою у Міському центрі обліку бездомних осіб.
Отже, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене в цілому, а також з огляду на положення ст.183 КПК України, виправдовує застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Таким чином, виходячи з положень ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, суд,-
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 листопада 2019 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
В судовому засіданні оголосити перерву до 22.10.2019 о 10:30 год., повторити виклик учасників кримінального провадження.
Ухвала у частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3