№ 1-29/10
04 березня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
при секретарі Левицькій І.П.,
з участю прокурора Лукій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Середній Усольського району Іркутської області, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, працюючої по найму, мешкаючої у АДРЕСА_1, раніше судимої: 01 лютого 2007 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до штрафу у розмірі 700 гривень. Згідно довідок відділів ДВС Кременчуцького та Крюківського управлінь юстиції штраф сплачено у повному обсязі 21.01.2010 року;
27 листопада 2008 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на один рік, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 389 КК України,
Згідно вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2007 року ОСОБА_1 була засуджена за ч.3 ст.185, 69 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в сумі 700 гривень.
Відповідно до статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_1 зобов'язана була сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили.
Проте, після набрання вироком законної сили, ОСОБА_1 впродовж місяця штраф не сплатила і тому його стягнення здійснювалося в примусовому порядку відділом ДВС Кременчуцького РУЮ в Полтавській області.
Упродовж періоду з 18 березня 2007 року по 09 вересня 2009 року ОСОБА_1, достовірно знаючи про призначене їй покарання у виді штрафу в сумі 700 гривень, будучи неодноразово попередженою ДВС Кременчуцького РУЮ про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати штрафу, заходів для сплати штрафу не вжила, з заявою про розстрочку або відстрочку сплати штрафу до відділу державної виконавчої служби не зверталася, проявила злочинну бездіяльність, чим злісно ухилилася від сплати штрафу.
Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні по ч.1 статті 389 КК України визнала повністю, дала пояснення щодо обставин вчинення злочину відповідно до вище викладеного обвинувачення, у зв'язку з відсутністю роботи та тяжким матеріальним становищем не мала змоги вчасно сплатити штраф, у скоєному щиро розкаялася.
Крім особистого визнання своєї вини підсудною, її вина об'єктивно підтверджується зібраними у справі доказами, які є належними, допустимими і достатніми та відповідно до статті 299 КПК України ніким не оспорюються.
Дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч.1 статті 389 КК України, оскільки вона умисно ухилилася від сплати штрафу, як особа, засуджена до цього виду покарання.
При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_1 раніше була неодноразово судима, характеризується за місцем проживання позитивно, повністю визнала свою вину і щиро розкаялася у скоєному.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є повне визнання нею своєї вини в судовому засіданні та щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.
Обставиною, яка обтяжує її покарання є рецидив злочинів.
За таких обставин ОСОБА_1 за вчинений злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів у виді штрафу шляхом застосування статті 69 КК України, зважаючи на декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, якими є повне визнання своєї вини підсудною та її щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин та з застосуванням статті 71, ч.3 статті 72 КК України за сукупністю вироків.
Керуючись ст.,ст. 323,324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 389 КК України, призначивши їй покарання з застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 (п'ятсот десять) гривень з розстрочкою виплати на шість місяців по 85 гривень щомісячно.
На підставі статті 71, ч.3 статті 72 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2008 року у виді трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на один рік та покарання за новим вироком у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 (п'ятсот десять) гривень з розстрочкою виплати на шість місяців по 85 гривень щомісячно, визначивши їх до самостійного виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Полтавської області протягом 15 діб всіма учасниками процесу з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд.
Суддя Ю.І. Степаненко