набрало чинності "___"_________20____р.
Справа № 665/1801/18
"23" серпня 2019 р.
Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання: Ткаченко Л.Г.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18.10.2018 року набрав законної сили вирок Чаплинського районного суду Херсонської області, яким визнано винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, згідно якого 10.07.2017 р. близько 18.00 год. ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух у світлу пору доби, по автомобільній дорозі Асканія Нова - Чаплинка у своїй смузі руху зі сторони смт. Асканія Нова у напрямку с. Молочне Чаплинського району Херсонської області, під'їжджаючи до перехрестя у напрямку смт. Чаплинка праворуч та с. Молочне прямо, діючи із злочинною самовпевненістю, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3 та пунктів 10.11, 12.1, 16.14 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в'їхав у смугу руху не зареєстрованому у передбаченому законом порядку мопеду Альфа під керуванням ОСОБА_5 , який наближався з правого боку, зі сторони смт. Чаплинка у напрямку смт. Асканія Нова, в результаті чого допустив зіткнення з вищевказаним мопедом, внаслідок чого, водію мопеда Альфа громадянину ОСОБА_5 , спричинено тяжкі тілесні ушкодження від яких він загинув на місці події. У зв'язку із викладеним відбулася дорожньо-транспортна пригода, яка є страховим випадком, цивільно-право відповідальність особи була застрахована у страховій компанії ПАТ СК «Країна». Після настання вказаної події, позивач повідомила страхову компанію про страховий випадок. На даний час відповідачем в добровільному порядку не сплачено кошти за завдану матеріальну шкоду та шкоду заподіяну життю. Позивачем на організацію поховання батька було витрачено 20 190 грн. Згідно полісу від 27.08.2016 року страховик у разі виникнення зобов'язань повинен сплатити потерпілій стороні грошові кошти за шкоду заподіяну життю та здоров'ю 200 000 грн., у зв'язку із цим відповідач повинен сплатити гранично максимальну суму коштів у зв'язку із смертю потерпілого ОСОБА_5
Просить суд стягнути із страхової компанії ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 20 190 грн. та грошову суму у розмірі 200 000 грн. у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_5 в наслідок ДТП.
08.01.2019 року від публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого між ПАТ СК «Країна» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0145736 від 26.08.2016 року, внаслідок чого забезпеченим транспортним засобом став «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 30.08.2017 року ПАТ «СК «Країна» було отримано заяву на виплату страхового відшкодування від позивача, з якої ПАТ «СК «Країна» отримало інформацію про ДТП, що сталося 10.07.18 р. Відповідно до ст. 27.4 Закону Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відповідачем не було надано оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , а також позивачем не було надано доказів спорудження нагробного пам'ятника, зокрема довідку місцевих органів самоврядування, про те що на місці захоронення потерпілого ОСОБА_5 встановлено пам'ятник, з зазначенням дати встановлення. Щодо стягнення грошової суми у розмірі 200 000 грн. у зв'язку із загибеллю батька, то відповідач зазначає про те, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Станом на 10.07.2018 року, тобто на день настання страхового випадку, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала в Україні 3 200,00 грн. Отже, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) стосовно одного померлого становить 38 400,00 грн., що було розраховано наступним чином: З 200,00 грн. * 12 = 38 400,00 грн. 28.12.2018 року ПАТ «СК «Країна» було затверджено страховий акт про виплату страхового відшкодування та 03.01.2019 було здійснено виплату страхового відшкодування. У зв'язку з тим, що Позивач належних документів на підтвердження понесених ним витрат, факту спричинення матеріального збитку, факту перебуванні на утриманні померлого, не надано, у ПАТ «СК «Країна» не наступав обов'язок виплати страхового відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути із страхової компанії ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду пов'язану із встановлення надгробного пам'ятника у розмірі 10 300 грн. та 200 000 грн. у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_5 в наслідок ДТП. При цьому пояснив, що відповідачем по справі страховою компанією «Країна» було перераховано та виплачено позивачу ОСОБА_3 та її брату страхове відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 19 200 грн. кожному.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову та справу розглянути за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.07.2017 р. близько 18.00 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, згідно якої ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух у світлу пору доби, по автомобільній дорозі Асканія Нова - Чаплинка у своїй смузі руху зі сторони смт. Асканія Нова у напрямку с. Молочне Чаплинського району Херсонської області, під'їжджаючи до перехрестя у напрямку смт. Чаплинка праворуч та с. Молочне прямо, діючи із злочинною самовпевненістю, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3 та пунктів 10.11, 12.1, 16.14 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в'їхав у смугу руху не зареєстрованому у передбаченому законом порядку мопеду Альфа під керуванням ОСОБА_5 , який наближався з правого боку, зі сторони смт. Чаплинка у напрямку смт. Асканія Нова, в результаті чого допустив зіткнення з вищевказаним мопедом, внаслідок чого, водію мопеда Альфа громадянину ОСОБА_5 , спричинено тяжкі тілесні ушкодження від яких він загинув на місці події.
Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі із іспитовим строком 3 роки. Відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнено від осново та додаткового покарання.
26.08.2016 року між ПАТ СК «Країна» ОСОБА_4 , був укладений Поліс №АК/0145736, відповідно до якого забезпеченим транспортних засобом є автомобіль марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , строком дії з 27.08.2016 року до 26.08.2017 року з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100 000, 00 грн. та за шкоду життю та здоров'ю у розмірі 200 000, 00 грн.
Згідно письмової заяви ОСОБА_3 від 04.08.2017 року, яка адресована ПАТ СК «Країна», позивач просить здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.07.2017 року за участю транспортного засобу ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу мопеду «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_5 , який в результі ДТП загинув на місці.
Відповідно до довідки Асканія-Нова селищної ради від 27.09.2017 року №1038 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , мав близьких родичів - доньку ОСОБА_3 та сина - ОСОБА_3 .
Із копії свідоцтва про народження, виданого Асканія-Нова селищною радою слідує, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Відповідно до письмової заяви від 22.10.2018 року, яка отримана представником ПАТ СК «Країна» 22.10.2018 року, ОСОБА_3 звернулася до ПАТ СК «Країна» та надала копію вироку суду від 18.10.2018 року, копію накладних №255, №663, №557 на підтвердження виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника з метою виплати страхового відшкодування.
Із копії накладної №255 виданої ОСОБА_3 слідує, що останньою було сплачено ОСОБА_8 10 300 грн. за виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника.
Із копії страхового акту від 28 грудня 2018 року №19-100/46282/Ж/3.2.29 вбачається, що страхувальником є ОСОБА_4 строк дії договору з 27.08.2016 року до 26.08.2017 року, страховий випадок стався 10.07.2017 року, потерпіла від настання страхового випадку пов'язаного зі смертю потерпілого є ОСОБА_3 Підставою для визначення моральної шкоди у зв'язку зі смертю потерпілого є п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та становить 38 400 грн. (3200 х 12).
Відповідно до копії платіжного доручення №1420 від 25 січня 2019 року ПАТ СК «Країна» перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 12800 грн. Також ПАТ СК «Країна» відповідно до копії платіжного доручення №1795 від 31 січня 2019 року перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 6400 грн. Таким чином, загальна сума яка була сплачена відповідачем становить 19 200 грн.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.
Таким чином, вина ОСОБА_4 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
Позивач є донькою потерпілого ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Асканія-Нова селищною радою 18.09.1978 року.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 3 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів
страхувальників.
В статті 6 Закону зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Пунктом 36.1 ст. 36 Закону встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно з п. 27.4 ст.27 Закону Україну «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до п.27.3. Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
У статті 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Судом встановлено, що 04.08.2017 року позивачка звернулася до ПАТ СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану в результаті ДТП, в зв'язку з чим відповідачем була заведена страхова справа.
Відповідно до письмових пояснення представника відповідача, позивачу не було сплачено матеріальну шкоду за витрати пов'язані зі спорудженням та виготовленням надгробного пам'ятника у зв'язку із тим, що позивачем не надано документів, передбачених законом для отримання страхового відшкодування.
При цьому, як вбачається із пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні ним особисто була подана письмова заява про відшкодування шкоди до ПАТ СК «Країна» Херсонської регіональної дирекції разом із оригіналом свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , працівник регіональної дирекції перевіривши оригінали та копії документів проставила на копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 «з оригіналом згідно», а в подальшому були направлені квитанції та накладні.
Враховуючи наведені норми матеріального права, а також те, що до цього часу відповідачем не відшкодована матеріальна шкода, пов'язана з витратами на спорудження надгробного пам'ятника, ОСОБА_3 понесла дані витрати, нею надано суду документи, які підтверджують вказані витрати в розмірі 10 300 грн., і вони не перевищують розміру 12 мінімальних заробітних плат на день настання страхового випадку, а тому суд приходить до висновку про стягнення цих витрат з відповідача.
Судом встановлено та не спростовується позивачкою, що їй відшкодована моральна шкода в розмірі 19 200 грн. така ж сума була виплачена її брату ОСОБА_3 Дана сума була перерахована позивачці 25 січня 2019 року та 31 січня 2019 року.
За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно зі ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
-шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
-шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
-шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
-моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
-шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Судом встановлено та не спростовується позивачкою, їй відшкодована моральна шкода в розмірі 19200 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виконання відповідачем зобов'язань за умовами укладеного з водієм забезпеченого транспортного засобу в частині виплати моральної шкоди, а тому вимога позивача про стягнення грошової суми у розмірі 200 000 грн. у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_5 в наслідок ДТП, задоволенню не підлягає.
При цьому, суд вважає хибною позицію представника позивачки про обов'язок відповідача виплатити їй суму страхового відшкодування за шкоду, завдану життю та здоров'ю, в розмірі визначеному договором, а саме 200 000 грн., оскільки сума виплаченої позивачу моральної шкоди, визначена відповідачем у відповідності з п.27.3. Закону, відповідно до якої Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Судом встановлено та не спростовується позивачкою, що їй відшкодована моральна шкода в розмірі 19200,00 грн.; так, як мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку, а саме в липні 2017 року становила 3200 грн., то загальний розмір відшкодування на одну особу становить 38400 грн. ( 12 х 3200)
Таким чином, обставини викладені в позовній заяві в частині стягнення шкоди у зв'язку із загибеллю батька зводиться до того, що позивач ОСОБА_3 вважала, що за відшкодування шкоди завданої смертю її батька від страховика вона повинна отримати 200 000 грн. Проте вказаний висновок не ґрунтується на законі, яким чітко регламентовані виплати за відшкодування моральної шкоди, витрати на лікування, та витрати пов'язані з похованням, а тому відповідач виплачуючи позивачу, суму меншу ніж 200 000 грн., вимоги Закону не порушив.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що різницю між фактичним розміром шкоди, яка їй завдана та отриманою нею виплатою від страховика, відповідно до ст. 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати винний в ДТП водій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ПАТ страхової компанії «Країна» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, підлягає частковому задоволенню.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з ПАТ страхової компанії «Країна» судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави за позовну вимогу майнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 135, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути із публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 10 300 грн.
Стягнути із публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. на користь держави за позовну вимогу майнового характеру.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Пилипенко