13 серпня 2019 року Справа № 160/2810/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ управління Патрульної Поліції в Дніпропетровській області Департаментом національної поліції України від 29.01.2018р. № 112 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», в частині притягнення поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №3 управління Патрульної Поліції в Дніпропетровській області Департаменту національної поліції України - ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він не вчиняв дисциплінарного проступку зазначеного у висновку службового розслідування, оскільки не відмовляв у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи саме особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та не виносив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що за результатами службового розслідування встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Сторони надали клопотання ро розгляд справи за їх відсутності.
А тому, з огляду на вимоги ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.09.2018 до Управління надійшло звернення ОСОБА_3 , в якому останній зазначає про вчинення відносно нього з боку інспекторів Управління неправомірних дій.
За результатами перевірки вказаного звернення було ініційовано призначення службового розслідування.
Згідно п. 2.1, 2.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (надалі - Інструкція), яка діяла на той час, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Відповідно до п. 2.6 Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Наказом ДПП від 01.11.2018р. № 4856 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Управління, що мало місце 11.09.2018р..
У зв'язку з розглядом звернення гр. ОСОБА_3 було відібрано пояснення від гр. ОСОБА_4 , який пояснив, що 11.09.2018 був свідком того, як капрал поліції ОСОБА_6 винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно скаржника без фактично проведеного розгляду справи. Крім того, під час складання адміністративного матеріалу інспектор поліції ОСОБА_1 . вів себе зухвало, стверджував, що саме він розглядає справу, безпідставно відмовив у клопотанні про перенесення розгляду справи та не надав доказів вчиненого правопорушення.
У ході службового розслідування було також опитано з приводу інкримінованого порушення позивача та поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 ОСОБА_6 , яка 11.09.2018 несла службу у складі автопатруля разом з позивачем, їх письмові пояснення долучені до матеріалів службового розслідування та враховані під час прийняття рішення щодо наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Під час проведення службового розслідування було вивчено відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано спілкування поліцейських з гр. ОСОБА_3 .
Так, зокрема, з переглянутих матеріалів за 11.09.2018р., створених за допомогою відеореєстратора DSJX304606_004606, встановлено наступне (час та дата вказані з урахуванням налаштування технічного пристрою відеофіксації):
09:15:47 - поліцейський ОСОБА_1 , звертаючись до водія, каже, що зараз розглядається справа про адміністративне правопорушення;
09:16:08 - ОСОБА_1 роз'яснює гр. ОСОБА_3 положення ст. 268 КУпАП;
09:16:35 - було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи задля отримання водієм юридичної допомоги, на що поліцейський ОСОБА_1 повідомив, що він відмовляє у клопотанні з підстав того, що водій постійно обманює поліцейського, а тому клопотання заявлене для затягування розгляду справи;
09:17:18 - поліцейський ОСОБА_1 повідомив водію, що він приймає рішення винести постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн.;
09:18:59 - поліцейська ОСОБА_6 підписала постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 та повідомила останньому, що в нього 10 днів на оскарження постанови та 15 днів на сплату суми штрафу.
Так, у висновку службового розслідування від 29.12.2018 року зазначено, що поліцейський ОСОБА_1 відмовив у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи з підстав не передбачених КУпАП. При цьому, в постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи проводила поліцейська ОСОБА_6 та саме вона підписала постанову, а тому дисциплінарна комісія дійшла висновку, що твердження опитаних поліцейських щодо колегіального розгляду справи не підтверджується фактичними обставинами, крім того правопорушнику не було роз'яснено про колегіальний розгляд справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 278 орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду Справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція) поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно із п. 9 розділу III Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
За п. 10 розділу III Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 5 розділу IV, Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
На підставі пункту 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність, відповідно до закону.
Особа, яка вступає на службу в поліції, відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції, затвердженою Департаментом патрульної поліції № 4/1 від 05.01.2016 (далі - Посадова інструкція поліцейського) визначено, що у своїй діяльності поліцейський патрульної поліції керується Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», та іншими законами України, постановами Верховної ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, положенням про патрульну поліцію, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, цією Інструкцією, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва, за винятком тих, що порушують Конституцію України та Закони України, або є явно незаконними чи злочинними (пункт 1.2).
Підпунктами 1 пункту 3.1 Посадової інструкції на поліцейського патрульної поліції покладено обов'язок неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського.
Також, пункт 5.1 Посадової інструкції передбачає, що за неналежне виконання або невиконання своїх службових обов'язків, що передбачені цією Інструкцією, поліцейський патрульної поліції несе дисциплінарну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-УІІІ (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, крім іншого, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом.
У статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За вчинення вказаного дисциплінарного проступку наказом Департаменту патрульної поліції № 112 від 29.01,2019 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.
Суд зазначає, що судом переглянуто відеозапис наданий відповідачем з відеореєстратора DSJX304606_004606 та встановлено, що дійсно позивачем відмовлено в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи задля отримання водієм юридичної допомоги, проте, особа яка заявляла вказане клопотання, не є особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності.
Однак, суд зазначає, що позивачем дійсно розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак, за результатами розгляду справи не винесено відповідних рішень.
Згідно п.1 р.IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на колегіальний розгляд справи судом не приймається з огляду на наступне.
Згідно ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Проте, згідно п.9 р.ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу.
Таким чином, не передбачено колегіального розгляду справ поліцейськими при розгляді справ про адміністративні правопорушення.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова