27 серпня 2019 року Справа №216/3079/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши матеріали адміністративної справи №216/3079/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
22.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2019 р. про передачу справи за підсудністю надійшла адміністративна справа №216/3079/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення №81 від 10.04.2019 р.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №216/3079/19 передані судді Віхровій В.С.
Розглянувши отримані матеріали адміністративної справи, дослідивши зміст ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2019 р. суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2019 р. адміністративна справа була передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду керуючись ст.ст.5, 20, 29, 248, 295 КАС України. Суд вказав, що вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не входять до переліку вимог, передбачених ч.1ст. 20 КАС України, оскільки даною статтею не передбачено розгляд місцевими загальними судами як адміністративними судами спорів юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, то, відповідно до ч. 2 ст.20 КАС України, зазначені спори підсудні окружним адміністративним судам.
За таких обставин, місцевий загальний суд як адміністративний вважав, що даний спір має розглядатися окружним адміністративним судом за правилами предметної підсудності відповідно до положень 20 КАС України.
Пунктом 4 ч. 1 ст.171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає з положень Конституції України.
Так, частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
Європейський суд з прав людини, практика якого є своєрідним механізмом, яка дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоч остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що це вже спотворює саму суть цього права (пункт 44 рішення Суду у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Аадам ІІ проти Німеччини").
Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Отже, суди не мають права розглядати вимоги, які не належать до їх юрисдикції. В той же час суди зобов'язані вирішувати спори, які належать до їх юрисдикції.
Згідно положень КАС України за предметною підсудністю (юрисдикцією) розмежовано: окружні адміністративні суди та місцеві загальні суди як адміністративні.
Так, згідно ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до ч.2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Тобто, ч.1 ст. 20 КАС України визначено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним. Справи, які в даному переліку відсутні, розглядаються за правилами ч.2 ст. 20 КАС України окружними адміністративними судами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зі змісту позову вбачається, що до оскарження звернена постанова №81 про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2019 р., складена ГУ ДФС у Дніпропетровській області у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 (позивача) притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 164-1, ч. ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Отже, в силу прямої вказівки у п.1 ч.1 ст. 20 КАС України справа №216/3079/19 підсудна місцевим загальним судам як адміністративним, оскільки є справою про притягнення до адміністративної відповідальності, і така обставина унеможливлює розгляд даної справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як належним судом.
Також суд звертає увагу, що висновки суду, згідно мотивувальної частини ухвали від 01.07.2019 р., стосуються спорів юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, проте такого суб'єктного складу учасників справа №216/3079/19 не має.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Жодних правових підстав, встановлених КАС України або іншими законодавчими актами України, які б дозволяли в даному випадку не застосовувати або ігнорувати вимоги законодавства, які регулюють питання встановлення юрисдикції та підсудності справ щодо справ про адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
При цьому, суд особливо звертає увагу, що порушення правил юрисдикції та/або підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч. 2 ст.30 КАС України).
Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду (ч. 3 ст.30 КАС України).
Судом встановлено недодержання порядку передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду, встановленого ст.29 КАС України, тому справа не може бути прийнята до провадження Дніпропетровським окружним адміністративним судом та даним рішенням додержує вимоги ч.1 ст. 30 КАС України про недопущення спору між адміністративними судами щодо підсудності, оскільки такий спір не порушує.
При формуванні висновку за результатами розгляду матеріалів даної справи, суд, серед іншого, врахував положення ч.ч.1, 2, 4 ст. 242 КАС України, якими встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 25, 29, 30, 170, 242, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-
Адміністративну справу №216/3079/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови передати до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) В.С. Віхрова