вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.08.2019р. Справа № 904/2180/19
За позовом: Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамам», м. Дніпро
До: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
Про: про визнання права власності
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача: Бондар Є.І. ( адвокат ) ;
Від відповідача: Капшук І.О. (представник)
ТОВ «Тамам» (позивач) звернувся у господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 1,071 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 . Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що позивач є власником будівель та споруд, що розташовані на спірній земельній ділянці , яка є власністю територіальної громади м. Дніпро, та перебувала у постійному користуванні попереднього власника об'єктів нерухомого майна - ВАТ «Алеко-Сервіс»; та добросовісне заволодіння позивачем вищезазначеною земельною ділянкою у 2004 році та відкрите , безперервне користування нею на протязі майже 15 років та приписи ст.344 ЦК України .
Дніпровська міськрада (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечувала , вказуючи, що відповідно до вимог чинного ЗКУ товариства з обмеженою відповідальністю не можуть набути право постійного користування земельними ділянками ; у зв'язку зі зміною власників будівель та споруд , що розташовані на спірній земельній ділянці , відбулося припинення права користування спірною земельною ділянкою ВАТ «Алеко-Сервіс» ( яке було оформлено відповідним державним актом ) , та це право постійного користування в силу законодавчих обмежень суб'єктів такого права не перейшло до ТОВ «Тамам». Окрім того , відповідач вказував на порушення позивачем строків позовної давності , оскільки про порушення своїх прав позивач ( на думку відповідача ) дізнався ще у 2004 році , коли до нього перейшло право власності на будівлі та споруди , що розташовані на спірній земельній ділянці .
ТОВ «Тамам» (позивач) у відповіді на відзив вказав на помилковість висновків представника міськради про порушення прав позивача на спірну земельну ділянку у 2004 р. , оскільки відповідно до вимог ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на земельну ділянку виникає лише за умови відкритого, безперервного володіння нею протягом 10 років - тобто починаючи з 2015 р.
Дніпровська міськрада (відповідач) у запереченнях на відзив на позов вказала , що дол. Спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст.344 ЦК України ,оскільки позивач знав , що майно ( земельна ділянка ) не може належати йому на праві власності , йому було відомо її власника - Дніпровську міськраду ,тощо.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд , -
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4295055 від 29.07.2004 р. ТОВ «Тамам» є власником будівель та споруд , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .Підставою виникнення права власності вказано договір іпотеки №1-01/04 від 16.06.2004 р. ВВЕ № 577774 та договір від 13.07.2004 р. про внесення змін до договору іпотеки №1-01/04 від 16.06.2004 р. ( а.с.36 ) Аналогічні відомості містяться і у Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Дніпропетровськ міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради № 32761030 від 03.01.2012 р.( а.с.37 ) та в Інформації з Державного реєстру речових прав, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ «Тамам» ( а.с.38-39) .
Раніше це нерухоме майно належало на праві колективної власності ТОВ «Москвіч» , що підтверджується свідоцтвом на право власності від 17.02.2000 р. № 371 ( а.с.41 ) та було внесено до його статутного фонду ВАТ «Алеко-Сервіс » , якому воно в свою чергу належало відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна від 23.09.1997 р. (а.с.43 )
Земельна ділянка площею 1,0710 га , на якій розташовані вищезазначені об'єкти нерухомого майна , відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 23.09.1992 р. № 34 та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.06.1995 р. № 764 була надана на праві постійного користування ВАТ «Алеко-Сервіс » , що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія ДПД 84 від 20.07.1995 р. ( а.с.24-27 ) .
Таким чином , ТОВ «Тамам» починаючи з 13.07.2004 р. є власником будівель та споруд, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 ; на спірній земельній ділянці , яка з 20.07.1995 р. перебувала у постійному користуванні попереднього власника цих об'єктів нерухомого майна - ВАТ «Алеко-Сервіс » .
Відповідно до приписів ч.1 ст.30 Земельного кодексу України ( станом на грудень 1999р.- дата внесення ВАТ «Алеко-Сервіс » вищезазначеного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Москвіч» ) : при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Тобто після того , як ТОВ «Москвіч» став власником вищезазначеного нерухомого майна , до нього одночасно перейшло і право користування спірною земельною ділянкою без зміни її цільового призначення .
Згідно до вимог ст.120 Земельного кодексу України ( в редакції станом на 13.07.2004 р. - коли ТОВ «Тамам» став власником нерухомого майна , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ) : у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже , після того , як ТОВ «Тамам» став власником об'єктів нерухомого майна , що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 ; до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попередніх землекористувачів - ТОВ «Москвіч» та ВАТ «Алеко-Сервіс », тобто на праві постійного користування.
Але згідно до вимог ст. 92 ЗКУ : право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
3. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».
Таким чином , ТОВ «Тамам» відповідно до вимог чинного ЗКУ не може користуватися спірною земельною ділянкою на праві постійного користування , а повинен був звернутися до Дніпровської міської ради із заявою про оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку . Але позивач цього не зробив , натомість звернувся до господарського суду з цим позовом про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку за набувальною давністю на підставі приписів ст. 344 ЦК України .
Відповідно до вимог ст.344 ЦК України : особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
2. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
3. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
4. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється статтею 119 ЗК України. Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п'ятнадцяти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування. Аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України). Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов'язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача про передачу у власність земельної ділянки на підставі статті 119 ЗК України.
Згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Як зазначалося вище , позивач в установленому законом порядку не звертався до Дніпровської міської ради із заявою про передачу спірної земельної ділянки у власність чи користування ТОВ «Тамам» чи про оформлення титулу користування цією земельною ділянкою .
Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України , суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ( аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі № 742/2916/15-ц ) .
Одночасно, суд не погоджується з твердженнями відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності , оскільки у спорах про захист речових прав власника нерухомого майна строки позовної давності не застосовуються ( відповідна позиція Верховного Суду відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 653/1096/16-ц ).
На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст..ст.232.233,236,237,238 ГПК України , господарський суд , -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі , судові витрати покласти на позивача .
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.
Повне рішення складено 03.09.2019р.