Справа № 766/6203/18
н/п 2/766/3549/19
30 серпня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказану квартиру позивач отримав 26.12.2008 року у спадщину за заповітом його матері ОСОБА_3 . У вказаній квартирі також прописаний, але не проживає його син - ОСОБА_2 . З 22.07.2017 року відповідач не проживає за вказаною адресою. Особисті речі у квартирі відсутні. Відповідач жодним чином в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних послуг участі не приймає. ОСОБА_2 у вказаній квартирі прописаний, але не проживає, заважає позивачу вільно користуватись належним йому на праві приватної власності майном. У зв'язку з викладеним, позивач просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального провадження.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні заявлених ним позовних вимог, зазначив, що з липня 2017 року відповідач постійно не проживає в квартирі позивача, добровільно виїхав у інше жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого він є.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав. Не заперечував, що в серпні 2017 року виїхав самостійно на постійне місце проживання до квартири АДРЕСА_3 , власником 2/3 частин якої він є. Позивач є співвласником 1/3 частини зазначеного житла. Не згоден знятися з реєстраційного обліку, оскільки позивач обіцяв розпорядитися на його користь 1/3 частиною зазначеної квартири, проте цього не зробив. А відповідач позбавлений можливості самостійно розпоряджатися своєю власністю.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у вирішенні справи покладається на розсуд суду, просив винести законне та обґрунтоване рішення відповідно до законодавства України.
Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2008 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно довідки №336 від 12.03.2018 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстрований ОСОБА_2 .
Згідно акту від 22.03.2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає з 22.07.2017 року.
Згідно акту ТОВ КК «Альянс» від 27.08.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає з 22.07.2017 року, про що підтверджують сусіди.
Згідно ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У силу ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи зазначене, суд вважає позов ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав, зазначених в ч.2 ст.405 ЦК України, оскільки встановлено відсутність відповідача ОСОБА_2 понад встановлений законом строк у спірному жилому приміщенні без поважних на те причин.
В частині зняття відповідача ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вирішення питання про зняття з реєстраційного обліку належить до компетенції органів реєстрації місця проживання та місця перебування осіб. Згідно зі ст.7 цього Закону (у редакції Закону від 5 липня 2012 року № 5088-VI) цими органами зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Доводи відповідача суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ч.2 ст.405 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Майдан
Повний текст рішення суду виготовлений 02.09.2019 року.
Суддя С.І.Майдан