Номер провадження: 11-сс/813/1368/19
Номер справи місцевого суду: 523/11897/19 1-кс/523/3975/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.08.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретарки судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 02.08.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12019160490002844, внесеному до ЄРДР 31.07.2019 року, за ч. 2 ст. 121 КК України,-
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та короткий виклад обставин, встановлених слідчим суддею.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 02.08.2019 року залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та задоволено клопотання його захисника - адвоката ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, строком до 30.09.2019 року щодо:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні №12019160490002844, внесеному до ЄРДР 31.07.2019 року за ч.2 ст.121 КК України.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 , однак, прокурором наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені, а також не доведено що інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть досягти мети кримінального провадження.
Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у заподіянні ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у вигляді набряку головного мозку, субарахноїдального крововиливу, що мало місце 31.07.2019 року приблизно о 02:00 годині біля будинку АДРЕСА_2 , від яких останній помер на місці.
02.08.2019 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також неможливістю застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів з метою запобігання наявним ризикам.
Зміст вимог апеляційних скарг.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що слідчим суддею при винесенні ухвали не прийнято до уваги обґрунтування прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, що призвело до неповноти судового розгляду.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, допитавши свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Під час апеляційного розгляду обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ніким з учасників процесу не оскаржувалася, тому дане питання апеляційним судом не вирішувалось.
Враховуючи, що прокурор посилається на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу в межах заявлених вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
І. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, через існуючі ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому тяжкий злочин.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 був присутній в лікарні, коли лікарка-фельдшер повідомила, що потерпілий ОСОБА_11 помер, після чого підозрюваний одразу зник, що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.07.2019 року та протоколом додаткового допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 02.08.2019 року (а.п. 21, 68, 71). Тобто це свідчить про те, що ОСОБА_8 був обізнаний про смерть ОСОБА_11 , розуміючи, що вона можливо настала в результаті нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень і що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, не дочекався приїзду працівників поліції, зник з лікарні. ОСОБА_8 було затримано 31.07.2019 року лише ввечері о 20 годині 45 хвилин, тоді як подія сталася близько другої години ночі 31.07.2019 року, що відображено в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2019 року (а.п. 31).
В апеляційному суді були допитані свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Так, свідок ОСОБА_14 підтвердив, що ОСОБА_8 був присутній в ООКЛ та знаходився поряд з ним, коли лікарка повідомила про смерть ОСОБА_11 , що підтверджується протоколом додаткового допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 02.08.2019 року (а.п.68,71). А також свідок ОСОБА_14 зазначив, що одразу, дізнавшись про смерть потерпілого, підозрюваний дістав свій мобільний телефон та комусь зателефонував, а потім зник.
Таким чином, апеляційним судом виявлено протиріччя у свідченнях ОСОБА_8 про те, що він не знав про смерть ОСОБА_11 та загубив свій мобільний телефон на місці події, а тому йому не можливо було додзвонитися, які він надавав слідству, слідчому суді та в апеляційній інстанції. Ці свідчення підозрюваного спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14 . Вказане, на переконання апеляційного суду, підтверджує заявлений прокурором ризик того, що ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, надаючи неправдиві свідчення.
Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд доходить висновку, що матеріалами провадження та прокурором доведено наявність існуючого ризику здійснення спроби ОСОБА_8 зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, під час апеляційного розгляду знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги прокурора про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які були допитані апеляційним судом.
Так, свідок ОСОБА_12 - брат ОСОБА_11 наголошував на тому, що висновок експерта щодо причини смерті його померлого брата сфальсифікований. Вказана у лікарському свідоцтві про смерть №447 від 31.07.2019 року (а.п. 53) причиною смерті ОСОБА_11 стала хвороба: набряк головного мозку, субарахноїдальний крововилив, цереброваскулярна хвороба, - не відповідає дійсності, оскільки його померлий брат був здоровим молодим чоловіком, займався спортом, а також нещодавно проходив медичну комісію, оскільки хотів піти в рейс. Взагалі хвороб у нього виявлено не було. Таким чином, ОСОБА_12 вважає, що на експерта здійснювався вплив, оскільки коли була проведена експертиза іншим лікарем, то у висновку зазначено, що причиною смерті стали: набряк головного мозку та спинного мозку, субдуральний крововилив шийного відділу спинного мозку, тупа травма шиї. Вказані дії він оскаржив відповідно до вимог КПК України.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомили апеляційному суду, що після події, що сталася 31.07.2019 року на їхню адресу неодноразово надходили телефонні дзвінки в нічний час та невстановлені особи, на думку свідка, зі сторони підозрюваного, намагалися зустрітися з ними з приводу даного кримінального провадження, а також чекали на них білях їхніх помешкань.
Таким чином, заявлений прокурором ризик того, що підозрюваний намагається чинити тиск на потерпілого та свідків, а також на інших учасників процесу, знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду та підтвердився дослідженими доказами.
ІІ. Щодо заперечень на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .
Твердження захисника про те, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, спростовується дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що знайшло своє підтвердження в матеріалах судового провадження та показах допитаних свідків.
Також захисником зазначено, що ОСОБА_8 позитивно характеризується за місцем проживання, має дружину та малолітню дитину, має постійне місце проживання.
Як вбачається з матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_8 є громадянином України, зареєстрований та має постійне місце проживання в Одеській області, одружений, на утриманні має малолітню дитину, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків, проте не працевлаштований, не навчається, нерухомого майна у власності не має.
Проте апеляційний суд вважає, що в даному випадку наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків не може слугувати достатнім стримуючим фактором, в повній мірі здатним запобігти зазначеним ризикам.
Твердження захисника про те, що підозрюваний не був ініціатором конфлікту, надав потерпілому першу медичну допомогу та відразу поїхав до лікарні, в апеляційному суді не знайшли свого підтвердження, оскільки, під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_13 звертав увагу суду на те, що потерпілий ОСОБА_11 хотів вибачитися, його руки були опущені, він не здійснював супротиву, а ОСОБА_8 наносив удари агресивно та цинічно в область голови та шиї потерпілого. Першу медичну допомогу потерпілому надавав він, свідок ОСОБА_15 , а дружина підозрюваного ОСОБА_16 - викликала швидку допомогу. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_8 дійсно поїхав до лікарні разом з потерпілим, проте, дізнавшись про його смерть одразу ж зник.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_8 активно співпрацює зі слідством не спростовує наявні ризики у даному кримінальному провадженні та не зменшує вірогідність того, що такі ризики не настануть у майбутньому. Крім того в ході апеляційного розгляду виявлено розбіжності та протиріччя у показах підозрюваного, який надає неправдиві свідчення, намагається вплинути на хід слідства, здійснюючи таким чином спроби уникнути кримінальної відповідальності, передбачену за інкримінований йому злочин.
Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку про доведення прокурором існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск на інших учасників процесу, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, застосування більш м'яких запобіжних ніж тримання під вартою не вбачається можливим.
Висновки апеляційного суду.
Апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого допущено неповноту судового розгляду, що тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого та додані до нього матеріали, неповно дослідив наявні в матеріалах провадження докази, не перевірив їх належним чином, не усунув в показах підозрюваного та свідків наявні суперечності, не допитав додатково свідків, не пересвідчився у достовірності доказів, не з'ясував усіх обставин, які можуть мати істотне значення для кримінального провадження та, зокрема, для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному, чим допустив неповноту судового розгляду.
Обраний слідчим суддею ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не може усунути або зменшити доведені прокурором ризики у даному кримінальному провадженні.
Вищевказані порушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи, що підозрюваним вчинено злочин із застосуванням насильства слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Апеляційним судом не встановлено безумовних підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 02.08.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12019160490002844, внесеному до ЄРДР 31.07.2019 року, за ч. 2 ст. 121 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення суми застави відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12019160490002844, внесеному до ЄРДР 31.07.2019 року, за ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.09.2019 року, включно, без визначення застави.
Взяти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під варту в залі суду.
Копію ухвали для виконання направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та прокурору - процесуальному керівнику у даному кримінальному провадженні - для контролю.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4