печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43560/19-к
19 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
16.08.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12019000000000443 від 17.05.2019.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000443 від 17.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 2 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2019 близько 09 год. двоє невстановлених осіб, перебуваючи по вул. Суворова в м. Очаків, Миколаївської області, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , погрожуючи застосуванням предмету ззовні схожого на ніж, заволоділи грошовими коштами в сумі 8000 гривень. Після чого, на автомобілі марки «Volkswagen В 7», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_4 , поїхали в офіс приватного нотаріуса ОСОБА_5 , який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська 11, де змусили потерпілого ОСОБА_4 підписати довіреність на передачу належного йому, вище вказаного автомобіля в розпорядження ОСОБА_6 .
В клопотанні слідчий зазначив, що в ході проведення досудового розслідування достовірно встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить транспортний засіб марки «Volkswagen» модель «Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .
Також в клопотанні слідчий зазначив, що орган досудового розслідування володіє відомостями про активну поведінку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо вчинення дій направлених на приховування, зникнення та втрати майна, що підтверджується даними отриманими з Єдиного державного реєстру ВМС про перереєстрацію транспортного засобу «Volkswagen» модель «Passat», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 та отримання нового номерного знаку НОМЕР_3 , власником якого являється ОСОБА_7 . Крім цього ОСОБА_7 будучи обізнаним про те, що потерпілий ОСОБА_4 звернувся до поліції, а також те, що орган досудового розслідування буде вживати заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту на його майно, продав вказаний автомобіль ОСОБА_8 .
17.05.2019 року ОСОБА_8 придбавши від ОСОБА_7 автомобіль та являючись новим власником перереєстрував транспортний засіб «Volkswagen» модель «Passat», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 та отримав новий номерний знак НОМЕР_4 .
Таким чином, орган досудового розслідування вважає на необхідне забезпечити арешт транспортного засобу марки «Volkswagen» модель «Passat», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_4 із забороною його використання.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, тобто вказане нерухоме майно є доказом злочину - матеріальним об'єктом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, а відтак з метою запобігання можливості його подальшої передачі та відчуження, а також незаконного використання та перетворення зважаючи на характер вчинення протягом тривалого часу тотожних злочинів членами злочинного угрупування, а також з метою забезпечення його збереження наявні достатні підстави та мета для арешту цього майна.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «Volkswagen» модель «Passat», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , шляхом застосування заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1