печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3082/19-ц
07 серпня 2019 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Шевченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення шкоди в порядку спадкування,-
У січні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення шкоди в порядку спадкування.
Позивач в обґрунтування позовної заяви, зазначає, що 07 листопада 2017 року Новотроїцький районний суд Херсонської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» про відшкодування шкоди, прийняв рішення, яким стягнув із ПАТ «Райффайзен банк «Аваль на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 8788, 00 гривень.
Добровільно відповідач рішення суду не виконав, оскаржив його в апеляційному порядку, а ОСОБА_2 , не дочекавшись виплати, викрадених у неї працівниками банку грошей ще в 2004 році, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач є спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 , спадщину ОСОБА_1 прийняв, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України і цей факт підтверджується довідкою нотаріуса.
Як спадкоємець, який прийняв спадщину 13 листопада 2018 року, позивач направив до ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» заяву про виплату присуджених померлій грошей, але отримав відмову. Відмова аргументована тим, що позивач не має права на отримання грошей, присуджених судом, оскільки не отримав свідоцтва про право на спадщину.
Вважає, що відповідач замаскував своє небажання виплатити позивачу кошти невірним тлумаченням норм спадкового права.
Позивач, з огляду на те, що викрадені в 2005 році гроші в сумі 3 тисячі гривень були вкладом позивача в банківську установу, на підставі договору банківського вкладу, вважає, що ОСОБА_2 завданні збитки у договірних відносинах.
З врахуванням вказаних обставин, позивач просить стягнути на його користь матеріальну шкоду в сумі 8 788 грн., яка була присуджена ОСОБА_2 за її життя.
25 січня 2019 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в поряду спрощеного позовного провадження.
18.02.2019 клопотання представника відповідача - адвоката Дем'янцова І.Ю. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та у справі призначено підготовче судове засідання.
18.02.2019 до суду надійшов відзив представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Дем'янова І.Ю., у якому позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В якому зазначив, що позивач у відповідності до вимог законодавства не надав належних доказів, що підтверджують його право на отримання відшкодування за рішенням суду та зазначив, що останній обрав невірний процесуальний спосіб звернення до суду.
03.04.2019 ухвалою суду було закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Разом з цим, представником позивача - адвокатом Зайцевим М.П. було спрямовано заяву до суду, в якій останній просив розглядати справу у його відсутність, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином. До суду подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, заперечував щодо задоволення позову, свою позицію щодо позовних вимог виклав у відзиві.
З врахуванням вказаних обставин, суд прийшов до висновку про розгляд справи по суті за відсутністю не з'явившихя осіб, у зв'язку з тим, що сторонами позиції з приводу позовних вимог викладені письмово.
Дослідивши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з Банку на її користь матеріальну шкоду в сумі 22 552,00 грн.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року вищевказане рішення було змінено та зменшено розмір стягнення до 8788,00 грн.
20 квітня 2018 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області було видано виконавчий лист № 662/634/15-ц, для пред'явлення до виконання щодо примусового виконання рішення суду від 07.11.2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
13 грудня 2018 позивач звернувся до Банку з заявою про виконання виконавчого листа у справі №662/634/15-ц.
Так, на підтвердження того, що позивач є спадкоємцем, суду надано копію довідки, виданої 08.11.2018 вих. №1112 державним нотаріусом Шиманом Н.Л., в якій зазначено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 та те, що документи знаходяться на стадії оформлення.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи зі змісту частини 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Так, ч. 1 ст. 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
У відповідності до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку; встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 1.2 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріасами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від року при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, І кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
З вищезазначених вимог законодавства вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, для підтвердження свого права на спадщину, в тому числі перед третіми особами, має одержати свідоцтво про право на спадщину, дія чого йому необхідно звернутися з відповідною заявою до нотаріуса. Само свідоцтво про право на спадщину не створює ніяких нових прав у спадкоємців на майно, а підтверджує вже існуюче право на спадщину та є єдиним правовстановлюючим документом цих прав.
Отже, документом, встановленим законодавством, який підтверджує у відносинах з третіми особами право спадкоємця на спадщину є саме Свідоцтво про право на спадщину, видане в установленому законодавством порядку.
Згідно з положеннями ч. 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З врахуванням зазначеного, звертаючись до відповідача з заявою про виплату йому коштів, присуджених на користь спадкодавця за рішенням суду, не надав до Банку належно оформленого свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні реальні правові підстави для виплати коштів позивачу.
Окрім цього, на думку суду, довідка, видана нотаріусом про те, що особа є спадкоємцем, відповідно до вищевказаних норм законодавства, не є документом, шо посвідчує право позивача на спадщину.
Так, відповідно до ст. 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця в порядку спадкування переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, а також право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за життя.
Також, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пятастатті 1268 ЦК України).
Рішення яким з відповідача стягнуто грошові кошти на користь ОСОБА_2 , набрало законної сили, на підставі чого було видано виконавчий лист від 07.11.2017.
З врахуванням даних обставин, дане рішення має перебувати на стадії його виконання, тому, у разі правонаступництва в порядку спадкування, на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття боржника.
У відповідності до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження'у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволенні позову, оскільки рішення про стягнення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів на користь ОСОБА_2 набрало законної сили, що свідчить про те, що в разі задоволення позову тягне за собою наслідки у вигляді подвійного стягнення з відповідача коштів.
Окрім цього, як вбачається з вище зазначеного, суд звертає увагу, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки рішення перебуває на стадії виконання, що як наслідок тягне за собою інший процесуальний порядок вступу позивачем, у якості правонаступника стягувача.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 30, 81, 83, 200, 206, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1230, 1261, 1268,1270 , 1298 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», -
Позовні ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення шкоди в порядку спадкування - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст судового рішення буде складено 16.08.2019.
Суддя Т.Г. Ільєва