печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61338/18-ц
"15" серпня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Соколова О.М.,
при секретарі - Березовській К.А.,
№ 757/61338/18-ц
за участю:
Преставника позивача: ОСОБА_1.
Представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/61338/18-ц за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди об'єкта нерухомості дійсним та заборону вчиняти певні дії, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа 757/61338/18-ц за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди об'єкта нерухомості дійсним та заборону вчиняти певні дії.
10.12.2018 року представник позивача ОСОБА_1 , звернувся до Печерського районного суду із заявою, в якій просить заборонити вчиняти певні дії, а саме заборонити ОСОБА_3 перешкоджати ФОП ОСОБА_2 здійснювати підприємницьку діяльність та користуватись приміщенням АДРЕСА_1 та надавати там перукарські послуги. В обґрунтування заяви зазначив, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви, просив відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників, які беруть участь у справі, вивчивши предмет та підстави пред'явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом обраного позивачем заходу забезпечення позову, виходячи з наступного.
Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову та може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення заявлених в позові вимог.
Крім того, ч. 10 статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, в противагу вказаної норми заявник висуває вимоги про заборону перешкоджати ФОП ОСОБА_2 здійснювати підприємницьку діяльність та користуватись приміщенням АДРЕСА_1 та надавати там перукарські послуги.
Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/61338/18-ц за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди об'єкта нерухомості дійсним та заборону вчиняти певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Соколов