28.08.2019 Справа № 756/11307/19
Унікальний №756/11307/19
Провадження №2/756/5404/19
28 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку, проте в порушення вимог ст. 175 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Так, у позовній заяві вказує про необхідність звільнення його від сплати судового збору. Свої вимоги мотивує тим, відповідач відмовляється у добровільному порядку сплатити існуючу заборгованість. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте жодних підтверджень того, що у суду є підстави звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем не надано. Тому підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору не вбачається.
У п. 1 ч. 1 ст. 5 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку за 2017-2018 роки у загальному розмірі 8 656,00 грн.
Проте як зазначається у Постанові Великої Палати Верховного Суду №910/4518/16 від 30.01.2019, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.
Як убачається з позовної заяви, ціна позову, за яку справляється судовий збір, становить 136 987,20 грн. тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 1 369,87 грн.
Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі, який визначений нормами чинного законодавства України, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1 369,87 грн.за пред'явлення вимоги майнового характерупро стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надати оригінал квитанції.
- позивачем не надано належним чином засвідчених копій письмових доказів;
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам, надані позивачем копії письмових доказів, засвідчені належним чином, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити;
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, код ЄДРПОУ 33346854) про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку- залишити без руху;
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Диба