Справа № 755/13672/19
"30" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту розірвання шлюбу, -
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року підсудність матеріалів заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту розірвання шлюбу визначено Дніпровському районному суду міста Києва.
29 серпня 2019 року вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Найдьонова Г.О. звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт розірвання шлюбу з 28 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Ялта, АРК, Україна та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Ялта, АРК, Україна, про що 30 серпня 2016 року Ялтинським міським відділом записів актів громадського стану Департаменту запису актів громадського стану Міністерства юстиції Республіки Крим було зроблено відповідний актовий запис №313.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2014 року між заявницею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, у шлюбі народився син ОСОБА_3 .
02 листопада 2015 року рішенням Ялтинського міського суду Республіки Крим шлюб було розірвано. 28 липня 2016 року дане рішення вступило в законну силу. 22 лютого 2019 року Ялтинським міським відділом записів громадського стану Департаменту записів актів громадського стану Міністерства юстиції Республіки Крим було видано повторно свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , відповідно до якого 20 серпня 2016 року Ялтинським міськім відділом записів актів громадського стану Департаменту записів актів громадського стану міністерства юстиції Республіки Крим складено актовий запис про розірвання шлюбу №313. З метою вирішення питання про отримання свідоцтва про розірвання шлюбу виданого державними органами України, заявниця звернулась до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, однак отримала відмову, оскільки факт розірвання шлюбу відбувся на тимчасово окупованій території України і пред'явлене заявником свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв'язку з цим заявниці було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання підтвердження факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території АР Крим. Також у заяві зазначено, що у заявниці ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась друга дитина від іншого чоловіка, тому встановлення факту розірвання шлюбу з 28 липня
2016 року з ОСОБА_2 має істотне значення для встановлення батька дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму, у кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
В п.10 Постанови Пленуму також надано роз'яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При цьому слід мати на увазі, серед іншого, що: - відповідно до ст.6 Кодексу про шлюб та сім'ю України вчинені до утворення або відновлення органів реєстрації актів громадянського стану релігійні обряди і одержані на їх посвідчення документи про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть прирівнюються до актових записів, вчинених у державних органах реєстрації актів громадянського стану.
Стаття 315 ЦПК України передбачає встановлення у судовому порядку факту розірвання шлюбу за умови доведеності того, що розірвання шлюбу було зареєстровано, але втрачені відповідні документи, які не можливо поновити.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов:
- якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
- якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку;
- запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі №2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).
Статтею 106 СК України передбачена можливість розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей.
У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу(ч.1 ст.114 СК України).
Крім того, частиною 1 статті 110 СК України визначено, що один із подружжя може пред'явити позов про розірвання шлюбу.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч.2 ст.114 СК України).Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (ч.2 ст.115 СК України).
Отже, встановлення в судовому порядку, в тому числі й в порядку окремого провадження, факту розірвання шлюбу, здійснюється за умови розірвання шлюбу в передбаченому законом порядку та втраті запису про таку реєстрацію.
Проте, заявник просить встановити факт розірвання шлюбу з 28 липня 2016 року, про що 30 серпня 2016 року Ялтинським міським відділом записів актів громадського стану Департаменту запису актів громадського стану Міністерства юстиції Республіки Крим було зроблено відповідний актовий запис №313.
Згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнається тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч.2 ст.9 вищевказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території незаконно створеними органами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з неможливістю встановлення таких фактів у судовому порядку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 186, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту розірвання шлюбу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.