Справа № 755/13261/19
"30" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером в ТОВ «Комсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
06 серпня 2019 року, о 01 год 25 хв, в АДРЕСА_2, водій
ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння,чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 у лікаря нарколога, у медичному закладі
КМНКЛ «Соціотерапія» по вулиці П.Запорожця, 20,
За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що знаходився в автомобілі,припаркованому на тротуарі уздовж дороги, біля свого будинку, та ремонтував несправну сигналізацію. Автомобіль стояв.
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_1 , долучених до матеріалів справи, вбачається, що він вийшов з дому з метою налагодити несправну сигналізацію свого автомобіля, через деякий час під'їхали поліцейські та склали постанову за паркування в недозволеному місті, після чого насильно відвезли до «Соціотерапії». Зазначає, що водієм не був, оскільки знаходився біля припаркованої на тротуарі машини. Також в поясненнях зазначено про відсутність об'єктивної складової ст. 130 КУпАП, тому просив закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог частина 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, в розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- фактичними даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №253065, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- висновком КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 серпня 2019 року, відповідно до якого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду №006899, складеному о 02 год 00 хв 06 серпня 2019 року, ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- рапортом поліцейського роти №3 батальйону №4 полку №2 УПП у м.Києві капрала поліції В.Варухи, відповідно до якого під час патрулювання Дніпровського району екіпажем №402, 06 серпня 2019 року о 01 год 25 хв було виявлено та зупинено транспортний засіб
«Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював рух по тротуару та здійснив стоянку на тротуарі, чим порушив вимоги пунктів 11.13 та 15.10 ПДР України. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 у лікаря нарколога у медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія»;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, на якому зафіксовано, що під час вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній вносив до нього запис: «стоял на тротуаре припаркованный» під диктовку сторонньої особи.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був учасником дорожнього руху, також спростовуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомобільному режимі серії ДП18 №628229 від 06 серпня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1
ст.122 КУпАП за те, що він 06 серпня 2019 року, о 01 годині 25 хвилин, в м.Києві по
просп. Соборності, 28, керуючи транспортним засобом, здійснив рух по тротуару, а після цього здійснив стоянку на тротуарі.
Крім того, показання в судовому засіданні ОСОБА_1 про те, що він здійснював ремонт сигналізації поблизу свого будинку, спростовуються даними його паспорта, з якого вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , а керування автомобілем по тротуару було здійснено ним в АДРЕСА_2. При цьому доказів проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 матеріали справи не містять.
Також ОСОБА_1 не зміг пояснити, чому ремонт сигналізації він здійснював саме в нічну пору доби.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від
29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю,приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, схильність особи до аналогічних правопорушень (постанова суду в справі №755/5212/17) та інших порушень Правил дорожнього руху (постанови суду в справі №755/4460/17 та в справі №755/7319/17), ступінь вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 23, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
Суддя: