02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 759/12078/19
провадження № 2-о/753/508/19
"22" серпня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, проживання однією сім'єю з годувальником та перебування на утриманні
Заявник звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, проживання однією сім'єю з годувальником та перебування на утриманні.
За змістом ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. А згідно частини 4 цієї статті справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Водночас, Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Як встановлено судом, заявником не повно визначено коло осіб (саме заінтересованих осіб), які мають брати участь у справі, рішення у справі щодо яких може вплинути на їх права та обов'язки шляхом його реалізації (зокрема нотаріус або нотаріальна контора, у якій заведено спадкову справу щодо майна померлого, в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а також інші спадкоємці померлого).
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Відповідно до зазначеного вище листа Верховного Суду України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Судом встановлено, що заявник звертається до суду з заявою встановлення факту що має юридичне значення, проживання однією сім'єю з годувальником та перебування на утриманні на час відкриття спадщини задля оформлення пенсії по втраті годувальника, однак останньою не додано до заяви доказів на підтвердження того, що до її пред'явлення вона зверталася до відповідних організацій за оформленням відповідної пенсії, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Відповідно до зазначеного вище листа Верховного Суду України, якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про залишення заяви без руху та надання заявникові строку для усунення недоліків шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України, з доданими до неї відповідними доказами.
Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись стст. 185, 294, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, проживання однією сім'єю з годувальником та перебування на утриманні - залишити без руху.
Встановити заявнику строк п'ять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення вказаних недоліків, роз'яснивши, що у випадку їх не виправлення у зазначений термін заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.