Справа№ 640/9708/18
н/п 1-кп/640/295/19
02.09.2019 Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12018220490001897 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Харкова, громадянина України, який має малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-
встановив:
28 квітня 2018 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник внаслідок неприбраної на сходовій клітині цегли, з раніше знайомим ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс п'ять ударів ОСОБА_6 в область голови, спричинивши йому забиті рани та крововиливи на обличчі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Крім того, 28 квітня 2018 року, в період часу з 23:30 год.- 00 год. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, таємно, заволодів мобільними телефонами ОСОБА_6 ТМ «Samsung» GT Е 1200 вартістю 200 грн. та ТМ «Donod» вартістю 50 грн., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 250 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , винуватим себе у скоєні злочину визнав частково, при цьому показав, що проживає у кв. АДРЕСА_3 , поруч з його квартирою розташована квартира ОСОБА_6 - 12, у них добрі стосунки, вона часто заходять один до одного у гості. Раніше комунальні служби здійснювали ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_6 , після яких на сходовій клітині у під'їзді залишилась цегла, яку він неодноразово просив ОСОБА_6 прибрати, однак той відмовлявся, вважаючи, що цеглу повинні прибрати працівники комунальної служби. У квітні 2018р. близько 23:30 год. він повертався до дому і зайшов до сусіда, ще раз нагадати йому , щоб той прибрав цеглу. Двері в квартиру були не замкнені, він увійшов та пройшовши до кімнати побачив потерпілого і в котре почав казати йому, щоб він прибрав цеглу, ОСОБА_6 почав його виштовхувати з квартири, в цей час він наніс потерпілому декілька ударів кулаком по обличчю, внаслідок чого у нього пішла кров. ОСОБА_6 пішов вмиватися, а він забрав два телефони, ключі та банківську картку, які лежали на тумбочці і пішов до себе в квартиру, хотів повернути, як ОСОБА_6 прибере цеглу. При цьому не оспорював вартість мобільного телефону ТМ «Samsung» - 200 грн. та мобільного телефону ТМ «Donod» - 50 грн.
Вина ОСОБА_7 у скоєні злочинів підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Заявою потерпілого ОСОБА_6 до поліції, яка зареєстрована 29.04.2018р. в ЄРДР, відповідно до якої повідомляє про те, що 29.04.2018р. в період часу з 00 год. до 02год. його сусід, який проживає у квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_8 зайшов до нього в квартиру, наніс йому тілесні ушкодження та заволодів його майном.
Згідно рапорту інспектора поліції, 29.04.2018р. до служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , відповідно до якого 29.04.2018р. за адресою: АДРЕСА_2 , вночі до заявника у квартиру зайшов сусід, наніс йому тілесні ушкодження, заволодів грошима 500 грн., кредиткою, ключами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до яких він знає ОСОБА_5 , вони є сусідами, в них добрі сусідські відносини, ОСОБА_5 неодноразово заходив до нього в гості. 28.04.2019р. він перебував вдома - кв. АДРЕСА_5 відпочивав, у нього були не замкнені вхідні двері. Близько 23:30 год. до нього зайшов ОСОБА_5 , почав казати, що він прибрав цеглу, яка перебувала на сходах у під'їзді після ремонту в його квартирі труби, він відмовився та почав виштовхувати ОСОБА_9 з квартири, казав, що останні пішов. В цей час ОСОБА_5 наніс йому не менше п'яти ударів кулаком по обличчю, внаслідок чого у нього пішла кров. Він пішов вмиватися до ванної кімнати, коли вийшов ОСОБА_5 не було, він помітив, що у нього зникли ключі від квартири, банківська карта та два телефони ТМ «Samsung», вартістю 200 грн. та ТМ «Donod», вартістю 50 грн., він вийшов на вулицю та у жінки попросив телефон, щоб викликати поліцію. Також повідомив, що у нього було 500 грн., які також зникли, однак достеменно сказати він не може чи то вони зникли після приходу ОСОБА_10 , чи раніше. Крім того, зазначив, що у нього до цього з ОСОБА_5 виникали суперечки з приводу цегли на сходах, яка залишилась після ремонту труби в його квартирі. Литвиненко хотів, що він прибрав цеглу, він вважав що цеглу повинні прибирати комунальні служби.
За даними протоколу огляду місця події, за участю двох понятих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , спеціаліста та ОСОБА_6 , оглянута квартира АДРЕСА_5 , в ході якого встановлено, що відсутні пошкодження на замку вхідної двері квартири, квартира складається з трьох кімнат , ванної туалету та кухні.
За даними протоколу від 29.04.2018р., за участю двох понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , спеціаліста та з дозволу власника квартири ОСОБА_14 (згідно заяви та відомостей державного реєстру) проведений огляд квартири АДРЕСА_3 , яка складається із трьох кімнат, в одній із кімнат на дивані виявлена сумка, в які знаходяться мобільні телефони ТМ «Samsung» GT Е 1200 IMEI НОМЕР_1 та ТМ «Donod» без акумулятора IMEI НОМЕР_2 . Також на столі у кімнаті виявлені ключі від дверних замків, вказані речі вилучені.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердив дані протоколів, при цьому зазначив, що під час огляду бачив ОСОБА_6 на обличчі якого була кров. Також вказав, що знає і потерпілого, і обвинуваченого, оскільки проживає з ними в одному будинку на одному поверсі, про конфлікти між ними нічого не чув. На поверсі де вони проживають була розкидана цегла, оскільки раніше там здійснювали ремонтні роботи комунальна служба.
Згідно протоколу впізнання, із фототаблицею, в присутності двох понятих, потерпілий ОСОБА_6 , серед пред'явлених йому чотирьох чоловіків, впізнав за зростом, виглядом обличчя та зовнішніми даними ОСОБА_5 , який в нічний час з 28.04.2018р. на 29.04.2019р. у його квартирі наніс тілесні ушкодження та вкрав його майно .
Даними протоколу слідчого експерименту від 03.05.2018р., проведеного за участю ОСОБА_6 , із фототаблицею, в ході якого він розказав та показав, як 28.04.2018р. приблизно в період часу з 23:30 год. до 00 год., ОСОБА_5 , проник до його квартири АДРЕСА_5 і наніс йому кулаком правої руки близько п'яти ударів по обличчю .
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №12-14/398-А/18 у зв'язку із подією, можливо 28.04.2018р. у ОСОБА_6 мали місце наступні ушкодження : забиті рани та крововиливи на обличчі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитися при обставинах , викладених протоколі допиту потерпілого та при проведенні слідчого експерименту за його участю від 03.05.2018р.
За даними протоколів пред'явлення речей для впізнання від 11.05.2018р., із фототаблицями , потерпілому ОСОБА_6 , в присутності двох понятих були пред'явлені речі, серед яких він впізнав два своїх телефони ТМ «Samsung» та ТМ «Donod», які були у нього викрадені в ніч з 28.04.2018р. на 29.04.2018р.
Згідно проведеною судово-товарознавчої експертизи №11261 від 21.05.2018р. вартість мобільного телефону ТМ «Samsung» GT Е 1200 станом на 28.04.2018р., з урахуванням зносу, складає 200 грн.
Протоколом огляду предметів від 29.04.2018р., із фототаблицею, оглянуті речові докази - мобільний телефон ТМ «Samsung» GT Е 1200, ТМ «Donod»
Показаннями свідка ОСОБА_15 - патрульний поліцейський, відповідно до яких на весні 2018р. він здійснював виїзд на виклик до будинку АДРЕСА_6 . Потерпілий повідомив, що його сусід наніс йому тілесні ушкодження та забрав його майно. На обличчі у потерпілого були ушкодження. Також повідомив, що на сходах у під'їзді була цегла.
Показами свідка ОСОБА_16 , відповідно до яких вона проживає в одному під'їзді із потерпілим та обвинуваченим, бачила 29.04.2018р. як приїзжала до ОСОБА_6 поліція, у останнього на обличчі був синець. Також повідомила, що раніше в під'їзді проводили ремонті роботи теплові мережі, після чого на сходах залишилась цегла.
Приведені доказі у їх сукупності свідчать про умисні дії ОСОБА_5 на спричинення тілесних ушкоджень та таємного заволодіння майна потерпілого.
Оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 в скоєні злочинів та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України- умисне легке тілесне ушкодження та ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.3 ст. 186 КК України, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.
Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.
Разом з тим, за показами потерпілого наданими ним у суді, останній зазначив, що не бачив як ОСОБА_5 здійснює крадіжку його майна, оскільки перебував у ванній кімнаті, а помітив зникнення речей, після того як обвинувачений вже пішов. Також, сам обвинувачений у показах зазначив, що забрав майно потерпілого, коли той перебував в іншій кімнаті.
Жодний із наданих прокурором доказів не свідчить, що майно потерпілого, а саме два мобільні телефони, було вилучено відкрито, що виключає в даному випадку кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.3 ст. 186 КК України.
Також, суд не вбачає в даному випадку кваліфікуючої ознаки - проникнення у житло.
Так, важливим для кваліфікації дій особи і крадіжки , і грабіжу, за кваліфікуючою ознакою проникнення, є встановлення спрямованості умислу особи. Саме тому, вирішуючи питання про наявність у діях особи ознаки «проникнення» при вчиненні крадіжки, грабіжу, слід звертати увагу на наявність умислу на заволодіння чужим майном. Дана кваліфікуюча ознака має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. Проте не можна кваліфікувати як такі, що вчинені з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, дії особи, яка потрапила до житла, іншого приміщення чи сховища без умислу заволодіти чужим майном, однак заволоділа ним - вказані твердження узгоджується із правовою позицією ВП ВС у постанові №13-14кс18 від 18 квітня 2018 року .
За показами обвинуваченого та потерпілого, у них виникали суперечки стосовно неприбраної цегли в під'їзді, яка утворилась внаслідок ремонтних робіт у квартирі потерпілого.
Наявність на сходах цегли, внаслідок ремонтних робіт у квартирі потерпілого, також підтвердили допитані під час розгляду справи сусіди - ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та співробітник патрульної поліції ОСОБА_15 , який виїзжав за викликом на місце події..
Також дії обвинуваченого, який зайшов до квартири потерпілого, яка була не зачинена, пройшов до кімнати де був потерпілий і почав раніше виниклий конфлікт стосовно неприбраної цегли, що підтвердив потерпілий, свідчать про відсутність у обвинуваченого умислу на проникнення у житло з метою заволодіння майном потерпілого.
Крім того, суд виключає з обвинувачення викрадення обвинуваченим у потерпілого ключів та 500 грн.
Заволодіння чужим майном є злочином з матеріальним складом, тоді як вартість ключів під час досудового розслідування не встановлювалась, не надані прокурором і такі докази під час судового розгляду.
За показаннями потерпілого він достеменно не знає коли в нього зникли грошові кошти в сумі 500 грн. У обвинуваченого вказані грошові кошти не виявлені та не вилучались.
Заволодіння платіжною карткою банку, яка згідно з договором належить потерпілому та вилучена у обвинуваченого, стороною обвинувачення не інкримінується, тому суд виходить із меж висунутого обвинувачення у відповідності до ст. 337 КПК України.
Протокол огляду місця події в ході якого у обвинуваченого вилучений одяг, а також протокол пред'явлення для впізнання речей , в ході якого потерпілий впізнав свої ключі , є неналежними доказами в розуміння ст. 85 КПК України, тому судом при винесені даного вироку не враховуються.
Також, при ухвалені вироку, суд не приймає як доказ протокол допиту потерпілого з відеозаписом, надані ним слідчому під час досудового розслідування, враховуючи положення ч.4 ст. 95 КПК України, яка передбачає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Як особа ОСОБА_5 : має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, працездатний, однак ніде не працює, згідно медичних документів має захворювання серця, за довідкою філії ЦОЗ кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях від 17.07.2019р. має захворювання, в силу ст. 89 КК України не судимий, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При призначенні покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, наявність у нього захворювань та вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_7 , в межах санкцій встановлених ч.1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт та ч.1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш сурового покарання менш суворим, суд вважає за необхідно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів. .
Строк відбуття покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне рахувати з дня обрання запобіжного заходу 03.08.2018р.
Відповідно до ч.3, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винною зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. У разі визнання особи винуватою зазначається, в тому числі рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
За положенням п.9 ч.2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є в тому числі запобіжні заходи.
Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід.
З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризиків - приховування обвинуваченого від суду, вчинення нового злочину, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більш ніж на 60 днів, оскільки положенням ст. 197 КПК України, передбачений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 60 днів. Підстав для застосування норм КПК України (п.1 ч.4 ст.374 КПК - продовження строку до набрання вироком законної сили), які стосуються виправдувального вироку, суд не вбачає.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує на підставі ст.. 100 КПК України, при цьому вважає за необхідне на підставі ч.4 ст. 174 КПК України скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.05.2018р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ухвалив :
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання :
за ч.1 ст. 125 КК України - 80 годин громадських робіт ;
за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 рік 4 місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 4 місяці .
Строк відбуття покарання рахувати з 03.08.2018р.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, тобто до 31.10.2019р.
Речові докази: мобільні телефони ТМ «Samsung» GT Е 1200 та ТМ «Donod», банківську карту, ключі - залишти у потерпілого; спортивне взуття «Holas», светр темно-синього кольору, предмет схожий на ніж - повернути ОСОБА_5 .
Скасувати арешт накладений, ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.05.2018р., на речові докази.
На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1