Справа № 640/11010/19
н/п 2/640/2225/19
27 серпня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Кострової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), треті особи ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 )., Департамент реєстрації ХМР ( м . Харків вул. Гуданова б. 9/11 кв . 4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_6 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент реєстрації ХМР , в якому просить суд визнати відповідача ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації за вказаною адресою.
В обґрунтування поданого позову зазначає, що він є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_1 , іншими співвласниками є треті особи по даній справі. З відповідачем ОСОБА_7 позивач перебував у шлюбі, шлюб розірваний. Наразі відповідач мешкає з іншим чоловіком у Луганській області, у спірній квартирі не проживає більше року, однак на теперішній час відповідач зареєстрована у вказаній квартирі, що перешкоджає власникам квартири розпоряджатись своїм майном.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судовому засідання зазначила, що дійсно не мешкає у зазначеній квартирі з серпня 2018р., а мешкає з іншим чоловіком в іншому місті, самостійно не знімається з реєстрації оскільки власного житла не має, також зазначила, що речей її речей у квартирі не має та ніхто не чинить їй перешкод у проживанні.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками квартри за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач та відповідач перебували у шлюбі, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2018року шлюб розірвано.
Згідно свідоцтва про шлюб, відповідач уклала шлюб з іншим чоловіком та змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_10 ».
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Незважаючи на реєстрацію за зазначеною адресою відповідач не мешкає у вказаній квартирі більш року, зазначений факт відповідач підтвердила у судовому засідання та зазначила, що мешкає з новим чоловіком у іншому місті, перешкод у проживанні за вказаною квартирою їй ніхто не чинить.
Конституцією України ( ст.41) та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб ( статті 316,317,319,321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном, навіть, якщо він не позбавлений володіння цим майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника втрачає право користування приміщенням у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між власником або законом.
Так судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_6 , без поважних причин понад рік не мешкає за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у спірній квартирі створює позивачу перешкоди у праві користування та розпорядження своєю власністю, а тому вважає , що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зняття відповідача ОСОБА_6 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 , то підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається, у зв'язку з тим, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є достатньою підставою для зняття особи з реєстрації, що відповідає положенням ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка передбачає, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Судові витрати суд стягує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319,383,391, 405 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )., треті особи ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), Департамент реєстрації ХМР (м. Харків вул. Гуданова б. 9/11 кв.4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_10 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
В решті позову відмовити.
Апеляційнаскарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з
дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 02.09.2019року.
Суддя Бородіна Н.М.