про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2019 року м. Рівне№460/2063/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ"
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 №0009891401.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем подано клопотання про відстрочку сплати судових витрат, у зв'язку з накладенням арешту на рахунки.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для відстрочення судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Також суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави.
Крім того, у ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Поряд з цим, суд зазначає, що будь-яких доказів що підтверджують майновий стан позивача суду надано не було.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн. на одну особу.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру на загальну суму 2500000,00 грн.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн., оскільки 1,5 відсотка ціни позову становить більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у загальному розмірі 19210,00 грн.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ" про відстрочення сплати судових витрат відмовити.
Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ" до Головне управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Борискін С.А.