27 серпня 2019 р. № 400/1717/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати відповідача внести зміни та доповнення до п.2 підпункту 2.1. наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.02.2019 року № 25 (по стройовій частині), щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження служби підполковником юстиції ОСОБА_1 у розмірі - 57 470,77грн., без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі - 57 470,77грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за час проходження військової служби в Збройних Силах України позивач не отримував належним чином необхідне їй речове майно. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 "Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" позивачу при звільненні зі служби грошову компенсацію за неотримане речове майно виплачено не було в зв'язку з відсутністю відповідного фінансування від головного розпорядника коштів - Головного управління Національної Гвардії України на рахунок відповідача. Посилання відповідача на відсутність коштів, не є підставою, на думку позивача, для невиконнаня своїх зобов'язань.
Відповідач заперечує проти позову та зазначає у відзиві на позовну заяву, що позивачу було роз'яснено листом щодо строків та порядку виплати грошової компенсації за не отримане речове майно. Також зазначено, що відповідні кошти будуть перераховані на рахунок позивача в найближчий час. На даний час на рахунку відповідача відсутні кошти, тому можливості виплатити позивачу відповідну компенсації у відповідача не має. Крім того, відповідач зазначає, що позивачу компенсували податок з доходів фізичних осіб, з часткової компенсації за не отримане речове майно. Таким чином, з урахуванням заяв позивача, відповідача вважає, що права та свободи позивача порушені не були, а грошова компенсація за не отримане речове майно буде нарахована після надходження коштів до військової частини.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.02.2019 року № 25 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Перед звільненням позивач 01.02.2019 року звернулася до відповідача з рапортом про виплату грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі та надати Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.
Рапорт позивача було задоволено частково, 28.02.2019 року позивачу видано Довідку № 154 "Про вартість речового майна, що належить до видачі". Відповідно до вказаної Довідки, вартість недоотриманого позивачем речового майна складає 57470,77грн., про що не вказано в Наказі про виключення позивача особового складу військоовї частини.
29.05.2019 року позивачем напрвлено на адресу відповідача «Запит на інформацію» щодо строків виплати належної мені грошової компенсації.
03.06.2019 року, за вихідним №3/39/27/3-1103 позивач отримав відповідь відповідача на вказаний вище запит, відповідно до якої відповідач вказав, що виплата за Довідкою № 154 буде проведена лише при надходженні коштів від головного розпорядника коштів - Головного управління Національної гвардії України, на рахунок військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Оскільки відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, п. 3-5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, встановлено, що Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).
Матеріали справи містять Довідку № 154 "Про вартість речового майна" видану військовою частиною НОМЕР_2 , що належить до видачі", якою визначено суму грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1 та підставою для видання якого зазначено рапорт позивача від 27.11.2018.
Отже, на час підписання наказу про звільнення та про виключення позивача з особового складу військової частини НОМЕР_2 , відповідач мав вказати пункт щодо виплати позивачу грошової компенсації вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби, але такого пункту відповідач не вказав.
Крім того, суд зауважує. що відсутність коштів на рахунку відповідача не є підставою для невиконання військовою частиною обов'язків, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) внести зміни та доповнення до п.2 підпункту 2.1. наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.02.2019 року № 25 (по стройовій частині), щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження служби підполковником юстиції ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) у розмірі 57470,77грн., без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 57470,77грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентийфікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 768,40грн., сплачений квитанцією від 06.06.2019р. № ПН1737345.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов