02 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2046/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Солтис О.О.,
представника відповідача - Бєлової Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
07 червня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /надалі - відповідач, Кременчуцький РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області/, про:
- визнання протиправною та скасування постанови ВП №56905260 від 19.03.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної старшим державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бєловою Т.І., в частині виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору;
- визнання протиправною та скасування постанови ВП №58674670 від 21.03.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 31392,95 грн., винесеної старшим державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Стрельцовою А.С.;
- визнання протиправною та скасування постанови ВП №58674485 від 21.03.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 425,21 грн., винесеної старшим державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Стрельцовою А.С.;
- визнання протиправною та скасування постанови ВП №58674670 від 25.03.2019 про арешт майна боржника, винесеної старшим державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Стрельцовою А.С.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскільки в рамках виконавчого провадження №56905260 не відбувалось фактичного стягнення суми боргу за виконавчим документом, тому відповідачем безпідставно прийнято рішення про виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та в подальшому безпідставно винесено постанову ВП №58674670 від 21.03.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 31392,95 грн., постанову ВП №58674485 від 21.03.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 425,21 грн. та постанову ВП №58674670 від 25.03.2019 про арешт майна боржника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2046/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14:00 год. 19 червня 2019 року.
14 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /том 1 а.с. 43-47, том 2 а.с. 2-6/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у Кременчуцькому РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження №56905260 з примусового виконання виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким райсудом м. Кременчук про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 11126,53 центи США, та пені в сумі 19636,47 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк» та виконавче провадження №56904861 з примусового виконання виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом м. Кременчук про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 4252,14 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк». На підставі заяви стягувача від 25.02.2019 про повернення виконавчих документів без виконання державним виконавцем винесено постанову від 19.03.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору під час повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що виконавчий документ повернуто стягувачу за його письмовою заявою, а постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №56905260, №56904861 від 19.03.2019 виведені в окремі виконавчі провадження та прийняті до виконання Кременчуцьким РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області. Вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору правомірними, а оскаржувані постанови такими, що винесені на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та обґрунтовано.
Ухвалою суду від 19 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи та оголошено перерву в судовому засіданні.
26 червня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /том 2 а.с. 113-117/, у якій позивачем зазначено, що виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується, виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми. Відтак, позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 02 липня 2019 року визнано поважними причини неявки представника позивача у судове засідання 02 липня 2019 року, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено.
Позивач та представник позивача у судове засідання 02 вересня 2019 року повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, у яких позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Кременчуцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області Перепел Н.С. про відкриття виконавчого провадження ВП №56905260 від 03.08.2018 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в сумі 11126,53 центи США та пені в сумі 19636,47 грн. /том 2 а.с. 25/.
Також постановою державного виконавця Кременчуцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області Перепел Н.С. про відкриття виконавчого провадження ВП №56904861 від 03.08.2018 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судових витрат в сумі 4252,14 грн. /том 2 а.с. 47/.
До Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшла заява стягувача ПАТ «УкрСиббанк» (вих. №21-7/177 від 15.02.2019) про повернення стягувачу виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором /том 2 а.с. 17/, а також заява стягувача ПАТ «УкрСиббанк» (вих. №21-7/175 від 15.02.2019) про повернення стягувачу виконавчого листа №536/2514/15-ц, виданого 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судових витрат в сумі 4252,00 грн. /том 2 а.с. 35/.
Постановою старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56905260 від 19.03.2019 виконавчий лист №536/2514/15-ц, виданий 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг в сумі 11126,53 центи США та пені в сумі 19636,47 грн. та авансовий внесок у розмірі 6209,59 грн. повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 вказаної постанови ВП №56905260 від 19.03.2019 виведено в окремі виконавчі провадження постанову про стягнення витрат, постанову про стягнення виконавчого збору /том 2 а.с. 11/.
Позивач не погодився з постановою старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56905260 від 19.03.2019 в частині виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Також постановою старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56904861 від 19.03.2019 виконавчий лист №536/2514/15-ц, виданий 20.04.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати в сумі 4252,14 грн. та авансовий внесок у розмірі 16,04 грн. повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 2 вказаної постанови ВП №56904861 від 19.03.2019 виведено в окремі виконавчі провадження постанову про стягнення витрат, постанову про стягнення виконавчого збору /том 2 а.с. 34/.
Постанова ВП №56904861 від 19.03.2019 є чинною та не оскаржується позивачем у даній справі.
Постановою старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєловою Т.І. про стягнення виконавчого збору ВП №56905260 від 19.03.2019 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 31392,95 грн. /том 2 а.с. 16/.
Постановою старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєловою Т.І. про стягнення виконавчого збору ВП №56904861 від 19.03.2019 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 425,21 грн. /том 2 а.с. 42/.
Вказані постанови про стягнення виконавчого збору є чинними та у даній справі позивачем не оскаржені.
21.03.2019 старшим державним виконавцем Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Стрельцовою А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58674485, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. №56904861 від 19.03.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 425,21 грн. /том 2 а.с. 70/.
21.03.2019 старшим державним виконавцем Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Стрельцовою А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58674670, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. №56905260 від 19.03.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 31392,95 грн. /том 2 а.с. 94/.
21.03.2019 старшим державним виконавцем Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Стрельцовою А.С. винесено постанову ВП №58674670 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об'єднано виконавчі провадження №58674286, №58674380, №58674485, №58674670 у зведене виконавче провадження №58699369 /том 2 а.с. 68/.
25.03.2019 старшим державним виконавцем Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Стрельцовою А.С. винесено постанову про арешт майна боржника ВП №58674670, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 32920,16 грн. /том 2 а.с. 62/.
Позивач не погодився з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №58674485 від 21.03.2019, постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58674670 від 21.03.2019, постановою державного виконавця ВП №58674670 від 25.03.2019 про арешт майна боржника та звернувся до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивач зазначає, що всі оскаржувані у даній справі постанови ОСОБА_1 отримав 25.05.2019, на підтвердження чого до позовної заяви додає копію конверта (номер рекомендованого відправлення 3960018200460) та роздруківку із сайту АТ «Укрпошта» /том 1 а.с.19-20/.
Водночас, представником відповідача надано до суду копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 3960018200460 з відміткою про його отримання позивачем 21 травня 2019 року та роздруківку із сайту АТ «Укрпошта», за змістом якої вказане рекомендоване відправлення 3960018200460 вручено позивачу 16 травня 2019 року /том 1 а.с. 105-108/.
Згідно п. 105 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись.
Відтак, належним доказом на підтвердження дати одержання рекомендованого поштового відправлення є відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Зважаючи на вищевикладене, належним доказом на підтвердження дати одержання позивачем оскаржуваних у даній справі постанов є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 3960018200460, в якому вказана дата одержання позивачем вказаного рекомендованого відправлення 21 травня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 04 червня 2019 року, що підтверджується штампом поштової організації на конверті /том 1 а.с. 36/.
Відтак, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд також враховує, що з метою отримання правової допомоги між позивачем та адвокатом Гузь Т.О. 27.05.2019 укладено угоду про надання правової допомоги №125747, копія якої міститься у матеріалах справи /том 1 а.с. 33/.
Відтак, з метою отримання правової допомоги по даній справі позивачем було здійснено пошук та укладення угоди про правову допомогу з адвокатом, що потребувало додаткового часу.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Надаючи оцінку оскаржуваним у даній справі постановам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пунктів 1, 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIIІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За змістом частин 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, зокрема, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, не було стягнуто з боржника виконавчий збір, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що частина 3 статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону- не можуть застосовуватися.
Тобто, стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідки, які передбаченні частиною 3 статті 40 Закону №1404-VIII, - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
Аналогічній висновок щодо застосування норм права сформовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.05.2018 по справі №808/3791/16.
Слід зазначити, що приписи частини 5 статті 27 Закону №1404-VІІІ містять вичерпний перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Частиною 6 статті 27 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Отже, приписи статті 27 Закону № 1404- VІІІ містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується. Зокрема, частиною 9 статті 27 цього Закону визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що стягнення виконавчого збору можливе лише у випадку вчинення держаним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, оскільки ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Правові позиції, висловлені Верховним Судом у судових рішеннях, на які посилається позивач, не підлягають врахуванню у даній справі, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03.07.2018 у Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами): у статті 27: у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів", тобто норма закону була змінена законодавцем.
Згідно з вимогами пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції чинній на час винесення оскаржуваних постанов), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.
Таким чином, якщо при поверненні виконавчого документа, зокрема, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією, а державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Суд зазначає, що постанова старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про стягнення виконавчого збору ВП №56905260 від 19.03.2019, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 31392,95 грн. /том 2 а.с. 16/, та постанова старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про стягнення виконавчого збору ВП №56904861 від 19.03.2019, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 425,21 грн., /том 2 а.с. 42/ у даній справі позивачем не оскаржуються та є чинними, виконавчий збір стягнуто не було, а тому вказані постанови підлягали виконанню та державний виконавець був зобов'язаний відкрити виконавче провадження за вказаними вище постановами про стягнення виконавчого збору.
Щодо доводів позивача про протиправність оскаржуваних рішень з посиланням на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.08.2019 у справі №536/2514/15-ц, суд зазначає наступне.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.08.2019 у справі №536/2514/15-ц заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано виконавчий лист №536/2514/15 виданий Кременчуцьким районним судом Полтавської області 20.04.2018 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11203224000 від 23 серпня 2007 року та Додаткової угоди №1 від 23 серпня 2007 року до цього договору станом на 04 листопада 2015 року в сумі 11 126 доларів 53 центи США та пені в сумі 19636 гривень 47 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Отже, станом на час винесення державним виконавцем оскаржуваних у даній справі постанов (21.03.2019, 21.03.2019, 25.03.2019) вказаного вище судового рішення не існувало, вказана вище ухвала від 07.08.2019 у справі №536/2514/15-ц була постановлена Кременчуцьким районним судом Полтавської області після винесення оскаржуваних постанов та після звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення виконавчого провадження, однак, не тягне за собою протиправності всіх постанов, винесених держаним виконавцем до дня набрання законної сили судовим рішенням про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Матеріалами справи підтверджено, що у зведене виконавче провадження, в межах якого винесено оскаржувану постанову про арешт майна боржника, було об'єднано виконавчі провадження: №58674286, №58674380, №58674485, №58674670.
Зокрема 21.03.2019 старшим державним виконавцем Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Стрельцовою А.С. винесено постанову ВП №58674670 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об'єднано виконавчі провадження №58674286, №58674380, №58674485, №58674670 у зведене виконавче провадження №58699369 /том 2 а.с. 68/.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3 статті 56 Закону № 1404-VIII).
Згідно з приписами розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини та наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанова старшого державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Бєлової Т.І. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56905260 від 19.03.2019 в частині виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №58674485 від 21.03.2019, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58674670 від 21.03.2019 та постанова про арешт майна боржника ВП №58674670 від 25.03.2019, - були прийняті державним виконавцем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (ідентифікаційний код 34987578, вул. Першотравнева, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39621) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич