21 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2526/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2526/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2019 №Ф-17/58 в розмірі 2392,58 грн та скасувати її.
В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на обставини порушення його прав через безпідставну, як на його думку, вимогу відповідача сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - ЄСВ), обов'язок зі сплати якого на позивача не поширюється, оскільки він є пенсіонером за віком.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
08.08.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність дій ГУ ДФС у Полтавській області з приводу винесення оскаржуваної вимоги про донарахування позивачу ЄСВ за 3 квартал 2013 року в розмірі 1 173,91 грн та 4 квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн. Зазначає, що інформація про позивача, як платника ЄСВ та боржника була завантажена до Інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий блок" на підставі даних, отриманих з Пенсійного фонду України після припинення останнім повноважень щодо адміністрування ЄСВ. Зауважує, що судовими рішеннями скасовані вимоги органу доходів і зборів про сплату недоїмки, які в подальшому не мають наслідків у вигляді подання їх на виконання до органів Державної виконавчої служби України. Проте визначені цими рішеннями суми не скасовані (а.с. 18-20).
Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 3). З 20.11.2003 позивач зареєстрований фізичною особою - підприємцем, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань включено запис від 05.09.2007 за № 25860170000003715 (а.с. 23-25).
09.07.2019 позивач отримав рекомендованого листа від відповідача з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-58 від 06.06.2019 про сплату заборгованості з ЄСВ в сумі 2392,58 грн (а.с. 5).
Як з'ясовано судом з відзиву на позов та інтегрованої картки платника ЄСВ, позивачу були здійснені наступні нарахування:
- за 3-й квартал 2013 року по терміну сплати 21.10.2013, сума поквартального авансового внеску становила 1194,03 грн, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати в 3-му кварталі 2013 року - 1147,00 грн * 0,347 (ставка єдиного внеску в 2013 році) = 398,01 грн * 3 місяці = 1194,03 грн (сплачено)
- за 4-й квартал 2014 року по терміну сплати 20.01.2014, сума поквартального авансового внеску становила 1218,67 грн, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати в 4-му кварталі 2013 року - жовтень, листопад - 1447,00 грн * 0,347 (ставка єдиного внеску в 2013 році) = 398,01 грн * 2 місяці = 796,02 грн, грудень - 1218,00 грн * 0,347 (ставка єдиного внеску в 2013 році) = 422,65 грн, квартальна сума 796,02+422,65 = 1218,67 грн.
Сума боргу в 2392,58 грн (з урахуванням сплати 20,12 грн) була наявна в інтегрованій картці платника станом на 31.05.2019, яка і лягла в основу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2019 №Ф-17/58.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача, позивач стверджує, що він, як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не повинен сплачувати за себе ЄСВ, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на дату виникнення недоїмки - 2013 рік) ЄСВ - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 4 цього ж Закону, платниками ЄСВ є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В той же час статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.
З викладеного слідує, що від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яких призначена відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Суд зазначає, що статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено додаткову соціальну гарантію для окремих категорій громадян, а саме: достроковий вихід на пенсію до встановленого законодавством строку за певних умов. Саме такою соціальною гарантією і скористався позивач при виході на пенсію.
Також суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України 07.07.2011 №3609-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування" доповнено частиною четвертою, згідно з якою особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці зміни, відповідно до частини першої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3609-VI, набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме - з 06.08.2011, тому нарахування сум ЄСВ даній категорії громадян починаючи з серпня 2011 року є неправомірним.
Суд зазначає, що судом не встановлено, а відповідачем не наведено обставини щодо не розповсюдження на ОСОБА_1 положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування"
Також при розгляді даної справи суд звертає увагу на наступне.
25.04.2013 постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/1693/13-а, що набрала законної сили 09.07.2013, було задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про скасування вимоги про сплату боргу. Визнано протиправною та скасовано вимогу від 11.02.2013 №245 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 суми єдиного внеску в розмірі 3977,90 грн. Дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016.
Крім того, 22.01.2014 постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/4/14, що набрала законної сили 12.03.2014, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу. Зокрема скасовано вимогу №ф-17/58 від 13.11.2013 про сплату боргу з ЄСВ на суму 5 876,53 грн. Дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014.
Судовими рішеннями встановлено, що вимоги державних органів щодо сплати ОСОБА_1 ЄСВ, як і дії з нарахування йому такого внеску є протиправними, оскільки будучи пенсіонером-підприємцем ОСОБА_1 правомірно користується пільгою, передбаченою ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Крім того, вказаними рішеннями встановлено правомірність користування ОСОБА_1 пільгою зі сплати єдиного внеску.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, а частина четверта статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування" не містить застережень щодо її непоширення на осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.
За таких висновків суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №Ф-17/58 від 06.06.2019 на всю суму нарахованої заборгованості, що виключає необхідність визнання протиправними дій відповідача з приводу винесення даної вимоги.
Таким чином, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 06.06.2019 №Ф-17-58 про сплату боргу (недоїмки).
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун