02 вересня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1818/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-93197-50.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з 29.06.2004р. по 13.06.2019р. я, ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Крім того, ОСОБА_1 з березня 2018р. по листопад 2018р. працював в ТОВ «Юніверсал Логістик» на посаді водія, а з 08.11.2018р. по даний час працюю в ТОВ «Транспортна компанія «Бласко» на посаді водія автотранспортних засобів. Враховуючи вказане, позивач вважає, що вимога податкового органу є протиправною та підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що протягом 2018 року позивач перебував у трудових відносинах та одержував заробітну плату, на яку страхувальником нараховувався та з якої сплачувався єдиний внесок, а вказаний період включений до страхового стажу позивача, при цьому, підприємницьку діяльність позивач не здійснював та доходів від неї не отримував, тому у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, у зв'язку з чим вважаю обґрунтованим та доведеним факт порушення прав позивача.
Ухвалою судді від 25 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Водночас даною ухвалою для учасників справи встановлені порядок та строки щодо виконання процесуальних дій (а.с.1).
Представником відповідача до суду було подано відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 29.06.2004) та на дату формування вимоги, не перебував в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними. Враховуючи вказане, позивач не припинивши діяльність повинен сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від фінансового стану платника.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін не надходило, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 з 29.06.2004 року зареєстрований в якості фізичної особи підприємця та перебуває на обліку в Голованівське управління, Благовіщенська ДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу даних з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 13.06.2019 року припив підприємницьку діяльність.
Головним управлінням державної фіскальної служби у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-93197-50 від 08.11.2018 з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн.
Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон).
Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).
Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.
Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7 цього Закону).
Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов'язкової звітності за себе як фізичні особи - підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу - підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).
У свою чергу, відповідно до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 припинено діяльність лише 13.06.2019, а отже і статусу платника єдиного внеску позбавлений з 13.06.2019, то вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник