28 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1927/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.,
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкової вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №27054-52 від 08.05.2019, винесену Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, зазначив, що оскаржувана вимога суперечить приписам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
16.08.2019 (вх. № 13331) відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана вимога є законною, обґрунтованою та нарахованою у зв'язку з наявною у позивача податковою заборгованістю.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 28 серпня 2019 року (а.с.1).
Представник позивача, в судовому засіданні, вимоги позову підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засіданні не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечив.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, предметом спору є податкова вимога від 08.05.2019 р. №27054-52 про сплату податкового боргу на загальну суму 955594,50 грн., в тому числі з ПДВ - 873439,66 грн. та з податку на доходи фізичних осіб на суму 82154,85 грн. (а.с. 5).
Судом встановлено, що підставою для винесення вимоги слугували:
- рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 19.10.2016 року №24/ФОП/11-28-23-14 про результати первинної скарги на податкову вимогу Кіровоградської ОДПІ від 18.11.2015 року №5273-23 на суму податкового боргу в розмірі 897039,91 грн.
- рішення про результати розгляду скарги ДПС у Кіровоградській області №654/10/10-208 від 01.03.2013 року на податкове повідомлення - рішення від 21.11.2013 року №0004620171 з податку на додану вартість в сумі 531725,66 грн. та податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року №0004630171 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 365335,42 грн.;
- рішення про результати розгляду повторних скарг ДПС України від 01.04.2013 року №7714/7/10-2315 на податкові повідомлення - рішення щодо збільшення грошових зобов'язань платника податків;
- інтегрована картка платника в ІТС «Податковий блок», за даними якої податковий борг на момент формування податкової вимоги складав з ПДВ - 873439,66 грн., який виник в зв'язку з несплатою по податковому повідомленню - рішенню Кіровоградської ОДПІ від 21.11.2012 року №004620171 щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 531725,66 грн. та самостійно задекларованих сум та податку на доходи фізичних осіб на суму 82154,85 грн., який виник 19.02.2017 р. по несплаті самостійно задекларованих сум.
Враховуючи наявність у платника податкового боргу, керуючись вимогами ст.59 ПК України, Кіровоградською ОДПІ сформовано та направлено податкову вимогу №5273-23 від 18.11.2015 року на суму податкового боргу 897039,91 грн., яка вручена 30.11.2015року.
Позивач, обґрунтовуючи пред'явлені позовні вимоги зазначив, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року (справа №п/811/1521/16) залишено без розгляду позовну заяву в частині стягнення податкового боргу з ПДФО, згідно повідомлення - рішення від 21.11.2012 та стягнення податкового боргу з ПДВ, згідно повідомлення - рішення №0004620171 від 21.11.2012 р. (а.с.29-30). Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року відмовлено в задоволені позову в частині стягнення боргу з ПДВ в сумі 26701,00 грн. (а.с.31-32).
Рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області від 18.02.2019 року за №6367-52 списано безнадійний борг з ПДФО в сумі 292,2 тис. грн.
Так, позивач зазначив, що у ГУ ДФС відсутнє право вживати будь - які заходи щодо стягнення суми боргу, згідно з повідомленнями - рішеннями від 21.11.2012 р. №0004630171 та від 23.07.2014 №0004181701, в зв'язку зі спливом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
При вирішені спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Відповідно п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як визначено пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пункт 101.1 статті 101 ПК України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
На виконання п. 101.5 ст. 101 згаданого Кодексу, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 (надалі - Порядок №577), відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 даного порядку, під терміном безнадійний податковий борг підпадає і податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України.
Пунктом 3.1 Розділу ІІІ Порядку №577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку №577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Відповідно до п.4.1 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави вважати, що списанню податкового боргу передує процедура визначення сум безнадійного податкового боргу, яка здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу. Рішення про списання безнадійного податкового боргу приймається керівником податкового органу за наявності підстав та на підставі заяви платника податків та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу.
В судовому засіданні було встановлено, що суми заборгованості про списання яких, як безнадійного податкового боргу говорить позивач, були визначені як безнадійний податковий борг та списані, що підтверджено рішенням №6367-52 від 18 лютого 2019 року (а.с.34).
Листом від 19.02.2019 року ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомлено позивача, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків по коду платежу 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами) податковий борг в сумі 292,9 тис. грн. списано по заяві ОСОБА_1 (а.с.33).
Положення п.102.4 ст.102 ПК України передбачає альтернативу - або до повного погашення заборгованості, або визначення боргу безнадійним, то можливість прийняття рішення про визначення боргу безнадійним залежить від розсуду контролюючого органу, який може дійти висновку про необхідність використання всіх засобів для повного погашення боргу та не приймати рішення про визначення боргу безнадійним. Прийняття рішення про визначення боргу безнадійним фактично означає вичерпання всіх правових засобів для його стягнення, що і є підставою для визначення боргу безнадійним.
У даному випадку відповідачем прийнято рішення про списання податкового боргу.
Судом також враховано, що в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року (справа №п/811/1521/16) визначено, що податкова вимога Кіровоградської ОДПІ від 18.11.2015 року за №5273-23 вважається відкликаною з 19.01.2016 р. (а.с.32).
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що згідно п.п. 60.1.4. п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно п. 60.5 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З наведеного випливає, що в зв'язку з тим, що податкова вимога від 18.11.2015 року №5273-23 було самостійно відкликана, податковий орган повинен був внести зміни до облікових даних платника податків та анулювати борг.
Щодо нарахування пені за скасованими податковими вимогами, суд вказує, що п. 57.4 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 року № 27054-52 на суму 955594,51 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідент.ном. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про скасування податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №27054-52 від 08.05.2019 винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 30 серпня 2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула