22 серпня 2019 року 15 год. 10 хв.Справа № 328/1446/19 ЗП/280/74/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1 ) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовом до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунки пенсій, які проводились у 2009, 2017, 2019 років з використанням при обчисленні пенсії коефіцієнта заробітної плати 1,55, прийнятому при начисленні пенсії у 2002 році; зобов'язати Пенсійний фонд нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суми пенсій неотриманих позивачем з 01.05.2009 згідно ст.46 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що у травні 2009 року відповідачем йому була перерахована пенсія, згідно поданої заяви, перерахунок відповідачем також було проведено у 2017,2019 роках, де для обчислення розміру пенсії Пенсійний фонд застосував коефіцієнт заробітної плати 1,32. Стверджує, що за період з березня 1980 року по лютий 1985 року коефіцієнт заробітної плати, з якого була нарахована пенсія позивача складав 1,55. Вважає зменшення відповідачем коефіцієнту заробітної плати з 1,55 на 1,32 при перерахунку пенсії безпідставним та просить позов задовольнити.
09 серпня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 33025), в якому він послався на те, що перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням стажу по 16.04.2009, середньомісячного заробітку за період з 01.03.1980 по 28.02.1985 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 16.04.2009, коефіцієнт заробітної плати склав 1,32435. Стверджує, що у разі проведення перерахунку лише по стажу розмір пенсії зменшується. З огляду на викладене, тому просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №328/1446/19 (2-а/328/25/19).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
14.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1,55.
Листом від 21.05.2019 № 52/Г-7 Токмацького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивача про те, що розрахунок коефіцієнту заробітної плати та пенсії позивача здійснено у відповідності до норм чинного законодавства.
Позивач з вимогою вчинити певні дії звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції Українивизначено, щоправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно дост. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV)
Згідно з ч. 4ст. 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно дост. 25 Закону №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цьогоЗаконувеличина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цимЗакономне може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст.24 цього Закону, - 0,85.
Згідно з ч. 2ст. 40 Закону №1058-ІV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗакону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятоїстатті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"- за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Таким чином, коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується заново кожного разу при перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент перерахунку, здійсненого на підставі заяви позивача від 08.05.2009 р.,загальний стаж його роботи складав 34 роки 10 місяців 18 днів.
Після вказаного перерахунку загальний розмір пенсії позивача до 01.10.2017 складав 1689,91 грн.,після 01.10.2017 - 2309,58 грн.
Відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV для розрахунку розміру пенсії позивачу було враховано заробітну плату з 01.03.1980 року по 28.02.1985 року та за період з 01.07.2000 року по 16.04.2009 року. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,33435, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,41667.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у відповідності до норм Закону №1058-ІV , позивачу надано право самостійно обрати умови перерахунку: зі зміною страхового стажу та заробітної плати чи зміною виключно страхового стажу.
При цьому, пенсіонер має можливість самостійно прийняти рішення щодо здійснення перерахунку коефіцієнту заробітної плати чи використання коефіцієнту, визначеного при призначенні (здійсненні останнього перерахунку) пенсії.
Як зазначено позивачем та підтверджено у відзиві відповідачем, 15.05.2009 року ним було подано заяву про перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі, яка була підписана ним особисто, доказів, які б спростовували зазначене суду не надано.
Отже, позивач, продовжуючи працювати, сплачував страхові внески відповідно до Закону №1058-ІV при цьому, змінювалася сума місяців страхового стажу позивача, а отже, і змінювався індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача.
Таким чином, застосовуючи при розрахунку пенсії відповідний коефіцієнт заробітної плати з урахуванням змінних показників, відповідач своїми діями прав позивача не порушив.
Враховуючи викладене, а також те, що загальний розмір пенсії після проведеного перерахунку збільшився, коефіцієнт заробітної плати 1,32 було застосовано при перерахунку пенсії позивача правомірно.
З урахуванням вказаного, вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії із використанням коефіцієнта заробітної плати 1.55, визначеного під час призначення пенсії, є необґрунтованими.
Таким чином, своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу. Зменшення коефіцієнту заробітної плати виникло у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати позивача та змінами розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Поряд з цим, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Наданими позивачем по даній справі доказами не доведено протиправності дій та рішення органу Пенсійного фонду під час здійснення перерахунку пенсії та встановлення розміру коефіцієнту заробітної плати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, повязані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.
.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1 ) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) про зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.08.2019.
Суддя Л.Я. Максименко