02 вересня 2019 року Справа № 280/2105/19 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"
до Державної фіскальної служби України
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (далі - ТОВ "Промелектроніка", позивач) до Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України, відповідач 1), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 вищевказаний позов ТОВ "Промелектроніка" задоволений повністю.
28.08.2019 представником позивача подано до суду заяву (вх №35578) про стягнення судових витрат, в якій просить суд поновити строк для подачі заяви про стягнення витрат на правничу допомогу; вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, а саме, стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг з правничої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки справи розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у позові позивач ставив питання про подальше подання заяви та документів на підтвердження надання та оплати правової допомоги, суд вирішив поновити позивачу строк для подання цієї заяви у відповідності до ст. 121 КАС України та ухвалити додаткове судове рішення в тому самому порядку.
Розглянувши та дослідивши надані документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Представник позивача на підтвердження розміру витрат ТОВ "Промелектроніка" на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договору-доручення про надання правової допомоги від 22.05.2017, укладеного між позивачем та з адвокатським бюро "Сергія Жечева", акту приймання-передачі наданих послуг №72 від 16.05.2019 до цього договору, рахунку-фактури №СФ-0000075 від 16.05.2019 та платіжного доручення №6331 від 31.05.2019 про сплату позивачем на користь адвокатського бюро "Сергія Жечева" 10 000,00 грн., а також розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу.
За актом про прийняття-здачі послуг № 72 від 16.05.2019 адвокатським бюро "Сергія Жечева" надано позивачу наступні послуги:
1) отримання з електронної бази даних програмного забезпечення "Me.doc" первинної бухгалтерської документації за господарськими операціями по кожній податковій накладній (договори, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні з закупки товару, квитанції про реєстрацію податкових накладних з закупки товару, договори поставки з продажу товару, рахунки та видаткові накладні з продажу товару, експрес-накладні TOB "Нова пошта", картки складського обліку з закупки та продажу товару, картки з обліку надходження оплати за товар тощо), друк в одному екземплярі кожного з зазначених документів (справа № 280/2105/19) вартістю 2 000,00 грн.;
2) правовий аналіз укладених між Клієнтом та його контрагентами договорів, складених первинних та бухгалтерських документів, що подавалися на реєстрацію податкових накладних. Звірка наявності документів на закупку товару, перевірка номенклатури та кількості товару у видаткових накладних на закупку товару, облік купленого товару на складі Позивача, відповідність руху товару договорам та видатковим накладним з продажу товару, складський облік продажу товару зі складу Позивача, наявність податкових повідомлень рішень по здійсненим господарським операціям, перевірка рішень суду з питань притягнення покупців товару за відповідальності за податкові порушення в межах господарських операцій, що подавалися на реєстрацію Позивачем тощо вартістю 2 500,00 грн.
3) підготовка позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити реєстрацію податкових накладних. Опис господарських операцій з закупки та продажу товару, із виказанням кожного первинного бухгалтерського документу за кожної з податкових накладних, зазначення додатків позовної заяви, складання опису відправлення кореспонденції, з підрахунком кількості аркушів (справа № 280/2105/19) вартістю 4 000,00 грн.;
4) підготовка додатків до позовної заяви. Копіювання двох пакетів додатків до позову. Завірення трьох пакетів додатків до позову, а саме кожного з аркушів (справа № 280/2105/19) вартістю 1 500,00 грн.;
Що стосується понесених судових витрат за послуги, визначені у п. 1 та 4 акту приймання-передачі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача було здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо).
Відтак, отримання з електронної бази даних програмного забезпечення "Me.doc" первинної бухгалтерської документації за господарськими операціями по кожній податковій накладній та копіювання двох пакетів додатків до позову не може бути розцінено як надання правової допомоги, оскільки вказані дії не потребують спеціальних знань у сфері права.
З огляду на викладене, витрати на зазначені послуги адвоката не відносяться до витрат на правничу допомогу за даним позовом, а тому стягненню з відповідача не підлягають.
Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява ТОВ "Промелектроніка" дійсно підписана адвокатом Барковим В.О. Крім того, докази, що додані по позову засвідчені також представником ТОВ "Промелектроніка" адвокатом Барковим В.О.
Крім того, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд також приходить висновку, що враховуючи категорію справи та зміст позовної заяви, винагорода за такі послуги також полягає зменшенню до 4000 грн.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, доводи представника відповідачів, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 4 000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ч. 7 ст. 139, ст. ст.143, 241-243, 246, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача (вх №35578 від 28.08.2019) про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4А, код ЄДРПОУ 24510970) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4А, код ЄДРПОУ 24510970) витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Н.В.Стрельнікова