про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
02 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1127/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України згідно якого просить суд : Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року №1967/7 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1» .
22.08.2019 року, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року № 19677 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1». Подану заяву мотивує тим, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного наказу, оскільки вважає, що членами робочої групи було проігноровано графік проведення планової перевірки, за яким така перевірка повинна була тривати по 15.03.2019 та вказує, що у даному випадку планова перевірка діяльності позивача була закінчена складенням акту, а дії Міністерства юстиції України щодо перенесення строків проведення планової перевірки є нічим іншим, як призначенням нової перевірки, оскільки завершена перевірка не може бути перенесена.
Статтею 154 КАС України визначено порядок розгляду заяви про забезпечення позову.
Згідно частини 1 даної статті КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В силу вимог ч.1 ст. 154 КАС України розгляд даної заяви про забезпечення позову проводиться без повідомлення та виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, а також письмові докази, які подані заявником до такої, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин 1 статті 151 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року № 19677 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1» мотивуючи вказану заяву очевидністю протиправності оскаржуваного наказу.
Суд до таких доводів заявника ставиться критично, оскільки будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин позивачем суду не надано, а за результатами огляду наявних матеріалів справи суд дійшов висновку, що до розгляду даної справи по суті неможливо зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, оскільки як вбачається із прохальної частини позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року №1967/7 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1» і в той же ж час просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Вжиття таких заходів згідно ч.2 ст.151 КАС України повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В даному випадку заявником не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що на даний час невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернеться до суду.
Крім того, зазначені ним мотиви у заяві про забезпечення даного позову є припущенням заявника. Зокрема, оцінка діям відповідачів може бути надана тільки вході судового розгляду справи по суті з урахуванням всіх належних та допустимих доказів у їх сукупності та при дотриманні принципу змагальності сторін у наданні до суду доказів.
Крім цього, суд також зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем, а саме шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року № 19677 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1» фактично вирішить спір по суті позовних вимог та відновить попереднє становище сторін без застосування судом принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріпленого у ч.1 ст. 9 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, а також відсутність на даний час будь-якого належного та допустимого доказу з приводу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та належних доказів існування обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову заподіє шкоди правам та/або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів та/або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою і з підстав наведених заявником у заяві така задоволенню не підлягає .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя C.А. Гебеш