30 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/956/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Олашин О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС в Закарпатській області про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку,середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, здійснення нарахування та виплату матеріальної допомоги, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 серпня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 02 вересня 2019 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС в Закарпатській області, якою просить: 1) Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки за 2005 та 2007 роки в сумі 2536,85 грн.; 2) Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 209502,96 грн.; 3) Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальну допомогу в розмірі його місячного грошового забезпечення на рік за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роки.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання та просили відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить стягнути на його користь грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2005 рік, 2007 рік., стягнути середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні та виплатити матеріальну допомогу за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати відноситься інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отримання коштів за невикористану відпустку є компенсаційною виплатою відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки".
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням Конституційного Суду України від 15.102013 року № 8-рп/2013 підтверджено, що разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги, не обмежуються будь-яким строком, оскільки такі вимоги стосуються складових заробітної плати (грошового забезпечення), на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС в Закарпатській області про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку,середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, здійснення нарахування та виплату матеріальної допомоги - відмовити.
2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька