02 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9670/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача витрати в розмірі 115055,16 гривень, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для звернення з даним позовом до суду стало невиконання ОСОБА_1 умов контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України підписаного між ним та Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, через його небажання продовжувати навчання, що у свою чергу обумовлює обов'язок відповідача відшкодувати витрати на його утримання у закладі вищої освіти. Разом з тим, вищезазначені витрати в розмірі 115055,16 гривень відповідачем добровільно не сплачені, а тому позивач просить суд стягнути їх на свою користь.
Ухвалою судді від 02 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/9670/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з доданими до неї документами 06 серпня 2019 року було надіслано на адресу ОСОБА_1 , що зазначена у позовній заяві.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримав 17 серпня 2018 року.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 28.07.2015 №23-КС (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.14).
Відповідно до норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України між Міністерством оборони України в особі Начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Ткачука Павла Петровича та старшим солдатом ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантом вищого військового навчального закладу (а.с.16).
Відповідно до пункту 1 зазначеного контракту курсант старший солдат ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання проходити військову службу (навчання) в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного протягом строку цього контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, а також зобов'язання продовжити подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання (а.с.16).
Крім того, вказаним контрактом було також передбачено, що в разі дострокового розірвання зазначеного контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, курсант старший солдат ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).
З наявної у матеріалах справи копії витягу з наказу начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 03.08.2015 № 177 (по стройовій частині) вбачається, що старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , починаючи з 03.08.2015 було зараховано до списків особового складу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення, а на котлове зі сніданку 04.08.2015, а також призначено на посаду курсанта факультету ракетних військ та артилерії (а.с.15).
Разом з тим, в подальшому молодший сержант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання. Крім того, у рапорті він зазначив, що ознайомлений з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у ВНЗ» та зобов'язується відшкодувати такі витрати (а.с.17).
У зв'язку з поданням відповідачем вказаного рапорту, начальником Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був виданий наказ від 16.11.2016 №153-КС (по особовому складу), відповідно до якого з молодшим сержантом ОСОБА_1 курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу та відраховано його з числа курсантів першого курсу спеціальності «Військове управління (за видами Збройних Сил) спеціалізації «Управління діями підрозділів артилерії» у зв'язку з його небажанням продовжувати навчання. Крім того, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом із вказаного наказу (а.с.18).
Починаючи з 16 листопада 2016 року молодшого сержанта ОСОБА_1 відповідно до витягу з наказу від 16.11.2016 №271 (по стройовій частині) було виключено зі списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та знято з усіх видів забезпечення, а з колового зі сніданку 17 листопада 2016 року (а.с.19).
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» вищезазначеним наказом від 16.11.2016 №271 також було зобов'язано ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 03 серпня 2015 року по 16 листопада 2016 року в сумі 115055,16 гривень (а.с.19).
Розмір витрат на утримання молодшого сержанта ОСОБА_1 в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 03 серпня 2015 року по 16 листопада 2016 року був визначений позивачем у довідці розрахунку від 16.11.2016 №864 (а.с.20), згідно з якою загальний розмір вказаних витрат становить 115055,16 гривень, з них: 111383,24 грн. - витрати на грошове забезпечення (а.с.21); 2374,48 грн. - витрати на продовольче забезпечення (а.с.22); 20,00 грн. - витрати на медичне забезпечення (а.с.23); 1277,44 грн. - витрати на спожиті комунальні послуги та енергоносії (а.с.24).
Матеріалами справи підтверджено, що із довідкою - розрахунком витрат на утримання від 16.11.2016 №864 ОСОБА_1 був ознайомлений, однак зазначив, що з розрахунком не згідний, про що свідчить відповідна відмітка (а.с.20). Проте жодних доказів того, що вказаний в довідці - розрахунку від 16.11.2016 №864 розмір витрат на утримання, оскаржувався відповідачем матеріали справи не містять.
Разом з тим, у вказаній довідці - розрахунку міститься інформація про те, що відповідач зобов'язується оплати суму витрат в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до 16 грудня 2016 року з його особистим підписом (а.с.20).
Однак, вказані витрати на утримання у вищому навчальному закладі в розмірі 115055,16 гривень ОСОБА_1 в добровільному порядку сплачені не були, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Положеннями ст.ст. 3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері оборони та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених завдань.
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного є органом державної влади на місцях в системі Збройних Сил України, реалізує державну політику у сфері оборони, являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Одним із принципів, на якому ґрунтується бюджетна система України, являється принцип ефективного і цільового використання бюджетних коштів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема, й підготовку громадян до військової служби, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, а також проходження військової служби.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Статтею 8 Закону № 2232-XII передбачено, що підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.
Відносини з приводу підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу врегульовані статтею 25 Закону № 2232-XII.
Так, частиною 1 вищезазначеної статті встановлено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами (ч. 4 ст. 25 Закону № 2232-XII).
Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
При цьому, курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону (ч. 7 ст. 25 Закону № 2232-XII).
Відповідно до пункту 3 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року №1053/2001 (далі - Положення), на військову службу (навчання) на посади курсантів (слухачів) до вищих військових навчальних закладів, підрозділів приймаються громадяни України за власним бажанням, які закінчили загальноосвітні навчальні заклади, пройшли відповідну попередню підготовку, склали вступні іспити, а також придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком.
Початком проходження військової служби (навчання) для громадян, які добровільно вступають на військову службу, вважається день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, підрозділу. Початком військової служби за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, підрозділів вважається день видання наказу про зарахування на військову службу (навчання) за контрактом. Призначеним на посаду курсантам (слухачам) надаються всі види забезпечення згідно з нормами утримання (п.п.10, 11 Положення).
Як вже було встановлено судом, між Міністерством оборони України в особі Начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Ткачука Павла Петровича та старшим солдатом ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження останнім військової служби (навчання) в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.16), а на підставі наказу начальника від 03.08.2015 № 177 (по стройовій частині) відповідача призначено на посаду курсанта факультету ракетних військ та артилерії Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та починаючи з 03.08.2015 зараховано на всі види забезпечення (а.с.15).
Однак, в подальшому вказаний контракт про проходження ОСОБА_1 військової служби (навчання) в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був розірваний на підставі рапорту ОСОБА_1 про його небажанням продовжувати навчання (а.с.17).
Відповідно до п. 59 Положення підставами для дострокового припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання) курсантом (слухачем) вищого військового навчального закладу, підрозділу є, зокрема, небажання продовжувати навчання.
Про дострокове розірвання контракту начальник вищого військового навчального закладу, підрозділу повинен попередити курсанта (слухача) не пізніше ніж за місяць, крім випадків, коли контракт розривається у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, стосовно курсанта (слухача), а також через його академічну неуспішність та недисциплінованість. У цей же строк курсант (слухач) має повідомити в порядку підпорядкованості начальника вищого військового навчального закладу, підрозділу про свій намір достроково розірвати контракт, якщо він виявляє такий намір (п. 60 Положення).
Згідно п. 61 Положення чинність контракту про проходження військової служби (навчання) курсантом (слухачем) вищого військового навчального закладу, підрозділу з курсантом (слухачем) припиняється в день закінчення його строку, а також достроково: у день, який зазначено в наказі про виключення курсанта (слухача) із списків вищого військового навчального закладу, підрозділу, в разі дострокового розірвання. Про дату і підставу припинення чинності контракту зазначається в наказі начальника вищого військового навчального закладу, ректора вищого навчального закладу про виключення курсанта (слухача) із списків навчального закладу та робиться відповідний запис у примірнику контракту, який зберігається в особовій справі.
Про розірвання з молодшим сержантом ОСОБА_1 курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України начальником Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був виданий відповідний наказ від 16.11.2016 №153-КС (а.с.18).
Відповідно до пункту "б" частини другої статті 26 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
Так, пунктом "и" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.11.2016 №153-КС ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас саме за підпунктом «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (а.с.18).
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент розірвання контракту) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) з ініціативи курсанта через його небажання продовжувати навчання, у такого курсанта виникає обов'язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 10 ст.25 № 2232-XII у ОСОБА_1 після дострокового розірвання з ним контракту про проходження військової служби (навчання) в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного через його небажання продовжувати навчання, виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначений Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964).
Пунктом 2 Порядку № 964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Відповідно до вимог п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (п.4 Порядку № 964).
Відповідно до п. 5 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання.
Згідно з п. 8 Порядку № 964, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
Так, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку).
Позивачем, відповідно до вимог "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" та "Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" додані до позовної заяви довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії (а.с.20-24), з яких вбачається, що розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного становить 115055,16 гривень.
Доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі Збройних Сил України - Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, відповідачем, суду не надано.
Пунктом 7 Порядку № 964 встановлено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Таким чином, ОСОБА_1 , незважаючи на взятий на себе обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, будучи ознайомленим з розрахунком нарахованих сум витрат, станом на день розгляду справи не здійснив відшкодування витрат добровільно, а тому таке відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На момент розгляду справи в суді витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі Збройних Сил України - Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в сумі 115055,16 гривень відповідачем не відшкодовані, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а заявлена до стягнення сума відшкодування підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлене, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрати в розмірі 115055,16 гривень, пов'язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного є такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012; код ЄДРПОУ 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012; код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти в розмірі 115055,16 гривень (сто п'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень шістнадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович