про залишення заяви без руху
02 вересня 2019 року Справа № 397/1064/19
провадження № 2-іс/340/71/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Державної міграційної служби України (відповідач -1), Пенсійного фонду Російської Федерації (відповідач -2), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач -3) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2019 р. справу, в порядку п.2 ч.1 ст. 29 КАС України, передано до Кіровоградського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Справа надійшла до суду 30.08.2019 р. за вх.№14154.
Враховуючи положення ст.29-30 КАС України справу слід прийняти до провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При цьому, згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Розглянувши позовну заяву встановлено, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.
Так, позовна заява викладена не державною мовою.
Згідно ч.1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Аналогічний підхід закладено в ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики", ч.1 ст.12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Конституційний Суд України у п.1 резолютивної частини Рішення від 14.12.99 №10-рп/99 надав офіційне тлумачення частини першої вказаної статті в ракурсі того, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Разом з цим, за ч.2-4 ст.15 Кодексу суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у ч. 4 ст. 15 КАС України: 1)робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4)заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача.
Однак, подання позовних заяв не державною мовою, КАС України не передбачено.
Здійснення судочинства та діловодства виключно державною мовою є гарантією забезпечення прав всіх учасників судового розгляду.
При цьому, умовою використання рідної мови учасника справи, відмінної від державної мови є те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою.
Для забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, ч.3 та ч.4 ст.160 КАС України передбачено, що позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом, а також на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в ухвалі від 26.12.2018 у справі №9901/974/18.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позов, викладений відповідно до вимог ст.160 КАС України державною мовою.
Також, суд роз'яснює позивачу, що ст.ст. 160-161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви та перелік документів, що приєднуються до неї.
Так, за правилами ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.6 ст.160 КАС якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
При цьому, відповідно до ч.1,3 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, подана позовна заява повинна відповідати вищевказаним вимогам Кодексу.
Керуючись ст.ст.160, 161 КАС України, суддя, -
1. Справу № 397/1064/19 (провадження №2-іс/340/71/19) прийняти до свого провадження.
2. Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько