30 серпня 2019 року м. Київ № 320/2728/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої була призначена пенсія;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з 85 відсотків від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є старшим прапорщиком у відставці та з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області. За наявною у позивача інформацією в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, куди під час несення військової служби в лавах Збройних Сил України він був відряджений, з 01.01.2019 були змінені розміри посадових окладів військовослужбовців, у тому числі за аналогічною посадою, яку він обіймав на цьому підприємстві, а отже вважає, що з підстав статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", має право на проведення перерахунку пенсії. Проте, рішення відповідача від 10.05.2019 № 878/Ш-01 в такому перерахунку відмовлено, що на думку позивача є протиправним, а тому такий спір потребує судового врегулювання.
Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та попереджено, що згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнав та вказав, що довідка Украероруху, яку надав позивач для здіснення можливого перерахунку його пенсії, не може бути використана для такого перерахунку, оскільки, на думку відповідача, єдиною підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям є рішення Кабінету Міністрів України, яке щодо такої категорії військовослужбовців не приймалось. Вважає, що оскільки вказана довідка від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19 сформована на підставі внутрішнього наказу Украероруху щодо підвищення посадових окладів, а не рішення Кабінету Міністрів України як уповноваженого на таке органу, відповідно заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у їх задоволені слід відмовити повністю.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (старший прапорщик у відставці) з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років з підстав, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно довідки, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України від 20.03.2019 № 2.2.1-36-06 на ім'я ОСОБА_1 , останній був відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України (наказ начальника Генерального штабу ЗС України - першого заступника Міністра оборони України від 20.10.1999 № 10 ПМ), на посаду диспетчера на повітряних трасах та місцевих повітряних лініях групи попереднього планування використання повітряного простору відділу управління використання повітряного простору Украероцентру.
20 червня 2005 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади у зв'язку зі звільненням з військової служби у відставку на підставі наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.06.2005 № 7-ПМ.
Зі змісту довідки, що видана Украерорухом від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19 позивачеві вбачається, що відповідно до наказів по підприємству від 11.01.2019 № 19 "Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцями, відрядженими до Украероруху" та від 06.02.2019 № 123 "Про затвердження переліку посад, з яких безпосередньо звільненні військовослужбовці з військової служби у зв'язку з виходом на пенсію" розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2019 за прирівняною посадою позивача становить: посадовий оклад - 7330 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням старший прапорщик - 1020 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 4175 грн.; усього на суму 12525 грн.
Заявою від 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії з 01.01.2019 у зв'язку з підвищенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців відряджених до Украероруху та надав відповідачу довідку від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19, видану зазначеним підприємством.
Листом від 10.05.2019 № 878/Ш-01 ГУ ПФУ у Київській області відмовило у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019, пославшись на постанову Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, відповідно до якої рішення лише одного органу є належною підставою для перерахунку пенсій військовослужбовцям, а саме - рішення Кабінету Міністрів України, якого щодо відповідної категорії громадян не приймалось, тому і підстав для здіснення перерахунку пенсії немає.
Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України" передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, потрібно здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій".
Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.
За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Абзацом сьомим пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2019 р. № 74 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" постановлено: внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються. Так, доповнено пункт 3 Порядку № 45 абзацами такого змісту, зокрема:
"Особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.
Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України".
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 8 серпня 2019 року по справі №522/3271/17 дійшов наступного правового висновку щодо подібних правовідносин:
"Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, тому наказ № 221, яким підвищено посадові оклади військовослужбовців, відряджених до Украероруху, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що пенсії військовослужбовців, відряджених до Украероруху підлягають перерахунку відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення на підставі наказу № 221 державного органу, якому КМУ делегував своє право визначати розміри посадових окладів".
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2016 року у справі 461/2167/14-а та Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 461/939/17 та від 10 липня 2018 року у справі № 461/6479/16-а, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17.
Згідно статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З наведеного слідує, що на підставі довідки від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 отримав право на перерахунок пенсії з 01.01.2019 у зв'язку із зміною, в бік підвищення, розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Суд також зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку навіть за наявності права у позивача на такий перерахунок, оскільки недотриманий процедурний аспект суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Водночас, відповідно до пункту 23 наведеного Порядку, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняті компетентним органом, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган пенсійного фонду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 справа № 287/43/17-а (адміністративне провадження № К/9901/32355/18).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення. Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи міститься квитанція № 26928466-1 від 31.05.2019, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підлягає відшкодуванню. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , інд. АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої була призначена пенсія.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 85 відсотків від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 16.04.2019 № 1-24.2.2/2044/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019
Суддя Панченко Н.Д.