ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"02" вересня 2019 р. справа № 300/1797/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00432, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000413/2 від 22.04.2019, -
Адвокат Німак Микола Ярославович (надалі, також - представник) в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), 28.08.2019, звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00432, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000413/2 від 22.04.2019.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору №ПН1065715 від 08.08.2019 в сумі 768,40 грн.
На переконання судді, позивачем не правильно розраховано суму судового збору, з огляду на такі обставини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.
Згідно зі змістом прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206030/2019/00432, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000413/2 від 22.04.2019.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Суддя зазначає, що рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.
Разом з цим, суддя звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Враховуючи все вищенаведене, на переконання судді, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації №UA206030/2019/00432, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000413/2 від 22.04.2019 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.
Така позиція відповідає і висновку Верховного Суду в ухвалі від 04.12.2018 у справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).
Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, слід зазначити таке.
Законом України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору. Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до змісту позовної заяви, суддею встановлено, що загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2019 (реєстраційний номер рішення 80417523) по справі №810/4077/18 (К/9901/5838/19).
Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 22.04.2019, митна вартість товару, визначена відповідачем складає 374 612,88 грн (12400 EUR х 30,210716 курс НБУ), визначена декларантом, відповідно до митної декларації UA206030/2019/403931 - 211 475,01 грн (7000 EUR х 30,210716 курс НБУ), відтак різниця показників митної вартості товару становить 163137,87 грн (374 612,88 грн - 211 475,01 грн).
З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову складає 1631,38 грн. Таким чином, враховуючи сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн, слід додатково сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) гривні 98 копійок.
Суд відхиляє посилання представника позивача про те, що ціна даного позову становить 52000 грн, оскільки даний розрахунок не підтверджений жодним належним доказом, виконаний ним довільно, без належного документального обгрунтування.
За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частини 4 статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00432, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000413/2 від 22.04.2019, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом долучення документу про сплату судового збору у розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) гривні 98 копійок.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у зазначений вище строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.