01 серпня 2019 року Справа № 160/4559/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
20 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.01.2019 року №0001391410 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 149 905,59 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС у м.Києві було проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якої складено Акт фактичної перевірки від 28.12.2018 року №2405/26/15/14/2552500376. На підставі висновків вказаного акту Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №0001391410 про застосування штрафних санкцій у розмірі 150 995,59 грн. На думку позивача, контролюючим органом безпідставно застосовано відповідальність за повторне порушення, яке полягає в проведенні готівкової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, зокрема, замість штрафу у розмірі 1 090,00 грн., що дорівнює 100 відсотковій вартості проданого з порушенням відповідного порядку товару, відповідачем було застосовано відповідальність у розмірі 150 995,59 грн., що складає розмір отриманого доходу за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, у який увійшли всі безготівкові операції. Однак, під час перевірки посадові особи податкового органу банківських виписок не запитували, порядок формування суми, зазначеної в Книзі обліку доходів за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року не перевіряли, в результаті чого відповідачем на власний розсуд визначено суму в розмірі 150 995,59 грн. як дохід ФОП ОСОБА_1 з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, отриманий від реалізації товарів за готівку. З огляду на викладене вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідач - 20 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області до суду було подано відзив на позов в якому зазначено, що проти задоволення позову заперечують. Так, відповідач пояснив, що згідно з актом фактичної перевірки від 28.12.2018 року №2405/26/15/14/2552500376, який складено працівниками Головного управління ДФС у м.Києві, зафіксовано порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України. Також, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту фактичної перевірки №2405/26/15/14/2552500376 від 28.12.2018 року у зв'язку з встановленням аналогічного порушення протягом одного року винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №0001391410 на суму 150 995,59 грн. Сума штрафу розрахована виходячи із суми реалізованого позивачем за готівку товару за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, що складала - 150 995,59 грн., оскільки фінансові санкції, встановлені п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовуються повторно протягом календарного року. На підставі викладеного вважає, що оскаржуване рішення винесено обгрунтовано, у відповідності до норм чинного законодавства та у межах наданих повноважень і підстави для його скасування, відсутні.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки, останній день розгляду справи - 24.07.2019 року припадає на день чергової відпустки судді, рішення винесено у перший робочий день судді після виходу з відпустки - 01.08.2019 року.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі наказу №17447 від 28.11.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено фактичну перевірку офіс-магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт №2405/26/15/14/2552500376 (бланк 000609) від 28.12.2018 року, згідно з пунктом 3.1 якого було виявлено порушення:
- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями);
- пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.
Актом фактичної перевірки №2405/26/15/14/2552500376 від 28.12.2018 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування - 3 група.
Перед початком проведення фактичної перевірки було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання товару - плойки «GAMA G-Evo Tourmaline GT» на суму покупки 1090 грн.
Розрахунок за придбаний товар був проведений за готівкові кошти та без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО), розрахункової книжки (РК), книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з видачею накладної №6930 від 26.12.2018 на суму покупки 1090,00 грн. Також, встановлено що реєстратора розрахункових операцій (РРО), розрахункової книжки (РК), книги обліку розрахункової операцій (КОРО) на місці відсутні.
РРО, КОРО, РК на місці проведення розрахунків відсутні.
Відповідно до декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, обсяг доходу за звітній (податковий) період склав 4 990 572,10 грн.
Згідно з наданої до перевірки книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року реалізовано товарів за готівку, в тому числі технічно складних побутових товарів, на загальну суму 150 995,59 грн.
Придбаний товар, а саме плойку «GAMA G-Evo Tourmaline GT», було повернуто начальнику філіалу - ОСОБА_3 , яким у свою чергу, було повернуто кошти споживачу.
За результатами акту фактичної перевірки Головним управлінням ДФС у м.Києві №2405/26/15/14/2552500376 від 28.12.2018 року, начальником філіалу - ОСОБА_4 підписано акт без зауваження.
Також, в акті №2405/26/15/14/2552500376 (бланк 000609) від 28.12.2018 року відображено, що актом фактичної перевірки від 22.11.2018 року №2118/26/15/14/2552500376, складеним працівниками Головного управління ДФС у м. Києві, зафіксовано порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №0033871410, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, фактичною перевіркою (актом №2405/26/15/14/2552500376 (бланк 000609) від 28.12.2018 року) вдруге встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, а саме, проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі (роздрукування) відповідного розрахункового документу.
21 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001391410 форми «С», яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій» у розмірі 150 995,59 грн.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України за вих. №5 від 22.02.2019 року.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.04.2019 року №18318/6899-99-11-06-01-125 у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1 відмовлено, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) закріплено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За змістом статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) за наявності підстав, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно зі статтею 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі Закон №265/95-ВР).
В абзаці четвертому статті 2 Закону №265/95-ВР закріплено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Вказане положення кореспондується з пунктом 296.10 статті 296 ПК України, яким закріплено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З аналізу наведених приписів слідує, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються у разі реалізації платниками єдиного податку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року № 231, відповідно до якого до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій включається група 8516: Електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричнi нагрівачі занурені; прилади електричнi для обiгрiвання примiщень, ґрунту; електронагрiвальнi апарати перукарськi (наприклад, сушарки для волосся, бiгудi, щипцi для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричнi; iншi побутовi електронагрiвальнi прилади; елементи опору нагрiвальнi, крiм включених до товарної позицiї 8545.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Отже, під час реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а саме, плойки «GAMA G-Evo Tourmaline GT» позивач, будучи платником єдиного податку 3 групи, зобов'язаний був використовувати РРО.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Згідно з розрахунком фінансових санкцій по акту перевірки від 28.12.2018 року №2405/26/15/14/2552500376 за порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 150 995,59 грн., тобто податковим органом враховано ознаку повторності вчинення правопорушення та застосовано фінансову санкцію у розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів.
Разом з тим, застосовуючи фінансові санкції у розмірі 150 995,59 грн. на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом доведено виключно одне порушення позивачем наведених вимог законодавства на суму 1090,00 грн., яке виявлено під час контрольної розрахункової операції, в той час як в акті перевірки не встановлено який саме товар було реалізовано на суму 150 995,59 грн., а лише вказано, що відповідно до книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року реалізовано товарів за готівку, в тому числі технічно складних побутових товарів, на загальну суму 150 995,59 грн.
Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що під час перевірки посадові особи податкового органу банківських виписок не запитували, порядок формування суми, зазначеної в книзі обліку доходів за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, не перевіряли.
Тобто, при проведенні перевірки контролюючим органом не встановлено ні факту реалізації товару, ні який саме товар було реалізовано на суму 150 995,59 грн. та не встановлено факту віднесення іншого товару до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. Отже вказані порушення позивача ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу.
Позивачем до суду надано копію книги обліку доходів за період листопад-грудень 2018 року, в якій фізична особа-підприємець зобов'язана відобразити весь отриманий дохід від проведених операцій як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Також, наданими позивачем банківськими виписками підтверджується здійснення безготівкових розрахунків (операцій), які відбувались на розрахунковому рахунку позивача в період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, загальна сума яких склала 149 905,59 грн.
В той час як відповідач при розрахунку розміру штрафних санкцій ототожнив два різні поняття, такі як, безготівковий розрахунок за допомогою платіжної картки через платіжний термінал при продажі товарів, за результатом якого видається чек чи розрахункова квитанція, та безготівкові розрахунки, який полягає в перерахуванні певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів.
Так, замість відповідальності у розмірі 1 090,00 грн., що дорівнює 100 відсотковій вартості проданого з порушенням відповідного порядку товару, відповідачем було застосовано відповідальність у розмірі 150 995,59 грн., що складає весь отриманий позивачем як платником податків єдиного податку дохід за період з 30.11.2018 року по 26.12.2018 року, у який увійшли всі безготівкові операції.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та розрахунку застосованої штрафної санкції.
Таким чином, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №0001391410 на суму не проведених через реєстратори розрахункових операцій товарів суму 149 905,59 грн. (150 995,59 грн. - 1090,00 грн.).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав обов'язку, покладеного на нього відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України та не довів правомірності прийнятого ним рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.01.2019 року №0001391410 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 149 905,59 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1499,06 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять гривень шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева