Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 серпня 2019 р. Справа№200/7382/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради
третя особа Маріупольська міська рада Донецької області
про визнання протиправним та скасування наказу № 80 від 10.12.2018, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Маріупольська міська рада Донецької області про визнання протиправним та скасування наказу № 80 від 10.12.2018 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації», зобов'язання поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану 14.05.2014 року за № ДЦ НОМЕР_2 «Будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 0 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 21.05.2014 року за № ДЦ 142141480867 на об'єкт «Будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що на підставі свідоцтва про право власності від 31.07.2015 року ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується позивачем в підприємницьких цілях.
Наказом управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 80 від 10.12.2018 року скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану 14.05.2014 року за № ДЦ НОМЕР_2 «Будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 , 0 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 21.05.2014 року за № ДЦ 142141480867 на об'єкт «Будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає наказ управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 80 від 10.12.2018 року протиправним та таким, що порушує його права як суб'єкта підприємницької діяльності, що послужило причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 липня 2019 року.
10 липня 2019 року підготовче засідання відкладено на 30 липня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 серпня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Позивач в судове засідання жодного разу не з'явився, адвокат позивача Шутенко О.В. в клопотанні від 23.07.2019 року просила розглянути справу без її участі за наявними в матеріалах справи матеріалами (а.с. 85), а в клопотанні від 27.08.2019 року просила призначити розгляд справи у період з 04.09.2019 року по 06.09.2019 року в зв'язку з територіальною віддаленістю від місця проведення судового засідання.
Суд зазначає, що таке клопотання адвоката є безпідставним та необґрунтованим, оскільки не містить правових підстав для його задоволення. Представник позивача, подаючи клопотання, не надав жодних доказів стосовно його зайнятості в інших справах. Крім того, закінчуються розумні строки розгляду даної справи, передбачені КАС України.
Відповідачем надано письмовий відзив (а.с. 35-42). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Зазначає, що позивачем придбане нежитлове приміщення, проте земельна ділянка під ним не оформлена належним чином, а отже, спірна будівля є самочинним будівництвом.
Наголошує, що в листуванні з позивачем відповідач неодноразово попереджав позивача про факт поданням ним недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Зазначає, що відомості щодо надання позивачу спірної земельної ділянки відсутні, тому позивач не надав до позову жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третьою особою - Маріупольською міською радою Донецької області також надано письмовий відзив (а.с. 63-68), аналогічний відзиву відповідача. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами посилається на ті ж обставини щодо відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку під об'єктом нерухомості ОСОБА_1
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав клопотання в якому просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 102-103).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 10-12). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивачу на праві власності на підставі свідоцтва від 31.07.2015 року належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке, як зазначає позивач, використовується ним в підприємницьких цілях (а.с. 14-15).
Позивачем 14.05.2014 року було подано до інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт стосовно будівництва нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за № ДЦ НОМЕР_2 (а.с. 17-18). В декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено, що земельна ділянка використовується на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.12.2013 року б/н.
21.05.2014 року позивачем до інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану за № ДЦ 142141480867 на об'єкт - будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-20). При цьому, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що відомості щодо використання земельної ділянки відсутні, що суперечить даним, зазначеним позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт.
Суд зазначає, що жодних правовстановлюючих документів стосовно земельної ділянки під об'єктом нерухомості ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 жодною сторонами до матеріалів справи не надано.
Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради, відповідно до Положення про управління державного архітектурно - будівельного контролю є виконавчим органом Маріупольської міської ради, утворюється Маріупольською міською радою, підпорядковується голові Маріупольської міської ради, підзвітна та підконтрольна Маріупольській міській раді, а з питань виконання повноважень державної виконавчої влади, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» - Державній архітектурно - будівельній інспекції України.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038 - VI (далі по тексту - Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Приписами частини 1 статті 6 Закону № 3038 визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст. 6 Закону № 3038).
Відповідно до ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ст. 41-1 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 19.08.2015 року № 698 (далі по тексту - Порядок № 698) визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд).
Пунктом 3 Порядку № 698 визначено, що основними завданнями нагляду є:
1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів (п. 4 Порядку № 698).
Відповідно до п. 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Наказом № 80 від 10.12.2018 року відповідач скасував декларації ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 16). Підставою скасування зазначено встановлення недостовірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 14.05.2014 року за № ДЦ НОМЕР_2 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 21.05.2014 року за № ДЦ 142141480867 на об'єкт «Будівництво нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 31.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Аналогічна процедура та умови скасування реєстрації повідомлень, декларацій міститься у п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року та п. 22 Порядку прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року.
Листом від 11.12.2018 року № 24.2-69140-24.1 управління повідомило ОСОБА_1 про скасування декларацій (а.с. 56).
Як зазначено вище, ані договору оренди, ані інших правовстановлюючих документів стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 позивачем на адресу управління чи суду не надано.
Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеними управлінням земельних відносин Маріупольської міської ради від 14.09.2016 року та від 25.10.2016 року стосовно ФОП ОСОБА_1 . встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 використовується позивачем без правовстановлюючих документів (а.с. 46-51).
Крім того, на адресу позивача управлінням земельних відносин Маріупольської міської ради скероване попередження про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства від 14.09.2016 року № 173/2016 (а.с. 48).
Дані декларації про початок виконання будівельних робіт, де вказано про договір оренди земельної ділянки від 26.12.2013 року та дані декларації про готовність об'єкта до експлуатації, де зазначено, що відомості щодо використання земельної ділянки відсутні суперечать одне одному, що дає підстави вважати про недостовірність даних у вказаних деклараціях.
Так, ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивачем дані обставини не спростовані та відповідних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою не надано, тому його нерухоме майно має ознаки самочинного будівництва.
З зазначених підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими нормами діючого законодавства та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Мира, буд. 70), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Маріупольська міська рада Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Мира, буд. 70, код ЄДРПОУ 33852448) про визнання протиправним та скасування наказу № 80 від 10.12.2018, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 серпня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова