номер провадження справи 17/88/19
02.09.2019 Справа № 908/1039/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН» від 28.08.2019 про відвід судді Корсуна В.Л. у справі № 908/1039/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН», ідентифікаційний код юридичної особи 24447183 (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 26)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", ідентифікаційний код юридичної особи 34604386 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, к. 207)
про стягнення 195845,36 грн
Без виклику учасників справи.
В провадженні судді господарського суду Запорізької області Корсуна В.Л., на стадії розгляду справи по суті, знаходиться справа № 908/1039/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", ідентифікаційний код юридичної особи 34604386 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, к. 207) про стягнення 195845,36 грн заборгованості, яка складається з 149 639,16 грн суми основного боргу, 2640210 грн пені, 5 165,63 грн 3 % річних та 14 638,47 грн інфляційних втрат.
В судовому засіданні 28.08.2019 з розгляду справи по суті представник позивача надав заяву про відвід судді Корсун В.Л.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2018 у справі № 908/1039/19 (суддя Корсун В.Л.) визнано необґрунтованою заяву позивача від 28.08.19 про відвід судді Корсуну В.Л. Зупинено провадження у справі № 908/1039/19 до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу. Ухвала вступила у законну силу з моменту її оголошення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2018, справу № 908/1039/18, вирішення питання про відвід судді Корсуна В.Л. у даній справі визначено судді Науменку А.О.
На підставі викладеного суддею Науменком А.О. прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід судді Корсуна В.Л. у даній справі.
Розглянувши матеріали справи № 908/1039/19 та заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про визнання необґрунтованою заяву позивача від 28.08.2019 про відвід судді Корсуна В.Л. у справі № 908/1039/19.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини;4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше 2 днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше 10 днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно змісту ухвали суду у даній справі від 28.08.2019 «…30.07.19 до суду надійшло клопотання позивача від 24.07.19, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи № 908/1039/19 специфікацію до договору поставки від 14.03.16 № 1403. У засіданні 30.07.19 представник позивача підтримав вказане клопотання та просив суд долучити до матеріалів справи специфікацію до договору поставки від 14.03.16 № 1403. Представник відповідача заперечив проти доручення до матеріалів справи специфікації, яка є додатком до договору поставки від 14.03.16 № 1403….Обґрунтовуючи клопотання від 24.07.19 позивач зазначав, що під час подачі позову та відповіді на відзив ним було надано відповідні документи, до списку яких входили ТТН від 14.12.17 № 153502, від 23.12.17 № 155462. На думку позивача, надання вказаних документів було достатнім для вирішення спору. 23.07.19 під час підготовчого засідання виникла необхідність у наданні специфікації до договору поставки від 14.03.16 № 1403. Посилаючись на норму ч. 10 ст. 80 ГПК України (якою регламентовано, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо ін. не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням ЄСІТС або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи), позивач зазначив, що специфікація до договору поставки від 14.03.16 № 1403 є важливим доказом у справі, яка додатково підтверджує факт поставки товару. Розглянувши в засіданні 30.07.19 клопотання позивача від 24.07.19 про долучення до матеріалів справи специфікації до договору поставки від 14.03.16 № 1403, приймаючи до уваги правову позицію присутніх представників сторін судом враховано вимоги ч. 8 ст. 80 ГПК України якою унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги той факти, що стороною позивача не обґрунтовано неможливість подання специфікації до договору поставки від 14.03.16 № 1403, яка є безпосередньо додатком № 1 до договору поставки від 14.03.16 № 1403 у строк, встановлений нормами чинного ГПК України для подання доказів, судом відмовлено у задовленні клопотання позивача від 24.07.19 про долучення документів (специфікації) до матеріалів цієї господарської справи… У засіданні 28.08.19 представник позивача озвучив подану ним заяву від 28.08.19 про залишення позовної заяви у цій справі без розгляду з підстав визначених статтями 42, 46, 61 ГПК України та просив її задовольнити. Розглянувши в судовому засіданні 28.08.19 вказану заяву про залишення позову без розгляду у справі № 908/1039/19 судом відмовлено в її задоволенні з підстав визначених ст. 185 та 226 ГПК України.… Оскільки (всупереч вимогам п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України) позивачем станом по 30.07.19 включно та за результатами підготовчого засідання 30.07.19 не було подано заяву про залишення позову без розгляду та не було повідомлено суд про причини, на підставі яких така заява не була чи не могла бути подана позивачем чи його представником у процесуальний строк визначений чинним ГПК України (на стадії підготовчого провадження), судом було відмовлено у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.…Після розгляду наведеної вище заяви представником позивача в судовому засіданні 28.08.19 заявлено усне клопотання про перерву з метою надання можливості вказаній особі підготувати заяву про відвід головуючому судді у цій справі….».
В обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі заявник посилається на те, що неодноразові дії і поведінка судді та відношення до позивача у справі протягом всього розгляду справи викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності судді; під час підготовчого засідання у справі, а саме на стадії основною метою якої є визначення потенційно можливого обсягу доказів, під час з'ясування думки сторін стосовно таких доказів суддею було встановлено, що до позовної заяви позивачем не було додано у якості додатка не долучено додаток № 1 до договору поставки № 1403 - специфікацію на поставлений товар (оскільки на думку позивача вона не є ключовою у справі та не свідчить сама по собі про існування заборгованості). Проте, з огляду на позицію відповідача в судовому засіданні, позивач звернувся до суду з пропозицією (клопотанням) про долучення до справи додаткового доказу - специфікації обґрунтовуючи це тим, що у підготовчому засіданні було виявлено відсутність цього доказу. Натомість, суддею Корсуном В.Л. було відмовлено у задоволенні такого клопотання та не було взято до уваги доводи позивача стосовно того, що вказаний доказ (специфікація) не була надана раніше з огляду на його (доказ) не суттєвість яка була такою до моменту, доки відповідач не вирішив використати відсутність такого доказу у матеріалах справи в своїх інтересах. Суддя Корсун В.Л. керувався формальною буквою закону, а саме ч. 2 ст. 80 ГПК України, а не духом закону та тими принципами і завданнями, яке ставити перед собою господарське судочинство Вказаний факт викликає сумніви у неупередженості судді по відношенню до позивача у цій справі. Такий факт вказаних дій судді мав місце 28.08.2019, коли реалізуючи свої процесуальні права та керуючись ст. 42 ГПК України позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Не зважаючи на принцип диспозитивності суддя Корсун В.Л. відмовив у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду, чим в черговий обмежив позивача у вільному користуванні своїм процесуальним правом. У заяві також зазначено, що ТОВ «Алан» з повагою ставиться до професійних та людських якостей головуючого судді, проте вищенаведені обставини дій судді у цій справі вимушують позивача подати цю заяву про відвід та відвести суддю Корсуна В.Л. від розгляду справи № 908/1039/19. Позивач у заяві посилається на ст.ст. 42,46,61,35,38,39,40 ГПК України.
У заяві про відвід судді представником позивача фактично надається оцінка процесуальним діям судді Корсуна В.Л. при розгляді справи № 908/1039/19 на стадії підготовчого провадження та на стадії розгляду справи по суті спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не обґрунтовані та не підтверджені підстави для відводу судді, визначені приписами п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді та недовірі судді при розгляді даної справи, у заяві не наведено.
Доводи заявника про відвід не ґрунтуються на положеннях ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заяву від 28.08.2019 представника позивача про відвід судді Корсуна В.Л. від розгляду справи № 908/1039/19, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
У задоволенні заяви про відвід судді у даній справі відмовляється.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН» від 28.08.2019 про відвід судді Корсуна В.Л. у справі № 908/1039/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.09.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 02.09.2019.
Суддя А.О. Науменко