29.08.2019 Справа №607/10535/19
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019210010001217 від 21 квітня 2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Незнанів, Кам'янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, вдівця, не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
21 квітня 2019 року близько 15:30 год. у ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні магазину «Сільпо», який знаходиться у ТРЦ «Подоляни» за адресою: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 28ч, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 21 квітня 2019 року близько 15:30 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», який знаходиться у приміщенні ТРЦ «Подоляни», що за адресою: м.Тернопіль, вул.Текстильна,28ч, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть поміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, перебуваючи між торговими рядами в Сільпо, керуючись корисливими мотивами, з метою власного споживання, взяв та помістив у внутрішню кишеню та викрав з торгового стенду продукти харчування, а саме «ікру лососеву кети вагову» вагою 0,094 кг вартість якої складає 239,70 грн., цукерки «Snickers minis» вагою 0,71 кг, вартість яких складає 119 грн. 99 коп. та цукерки «Twix» вагою 0,736 кг, вартість яких складає 124 грн. 38 коп. В подальшому ОСОБА_3 із продуктами харчування, які знаходились у внутрішній кишені куртки пройшов повз касовий прилавок магазину «Сільпо», який належить ТОВ «Фоззі Фуд», не розплатившись за вказані товари, тим самим вчинив крадіжку і покинув приміщення магазину. Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав ТОВ «Фоззі Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 403,39 гривні.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
29 серпня 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених у обвинувальному акті обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочинному діянні, щиро розкаявся.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 , а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_3 , який просить суд затвердити угоду про примирення, а також позицію прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , яким затвердити угоду про примирення від 29.08.2019р., укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 і представником потерпілого ОСОБА_5 та визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за викладених в угоді обставин та враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини, щире каяття, відсутність претензій з боку потерпілої сторони, відсутність обтяжуючих покарання обставин, із врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме оптичний диск із відеозаписом крадіжки продуктів харчування з магазину «Сільпо», який розташований у ТРЦ «Подоляни» в м. Тернополі по вул. Текстильна,28, і який визнаний постановою слідчого Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 21.04.2019р. після вступу вироку в законну силу слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд,
Затвердити укладену 29 серпня 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 угоду про примирення.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.
Речові докази, а саме оптичний диск із відеозаписом крадіжки продуктів харчування з магазину «Сільпо», який розташований у ТРЦ «Подоляни» в м. Тернополі по вул. Текстильна,28, і який визнаний постановою слідчого Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 21.04.2019р. після вступу вироку в законну силу - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1