Київ
30 серпня 2019 року
справа №810/339/16
адміністративне провадження №К/9901/26833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» про роз'яснення постанови Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 810/339/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
02 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, власна назва, перший позивач у справі), Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, власна назва, другий відповідач у справі), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, власна назва, третій відповідач у справі) про визнання незаконним та скасування рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 13 липня 2015 року №8400/10/10-13-11-02-10, визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 10 вересня 2015 року №2399/10/10-36-11-01-10, визнання незаконним та скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 23 листопада 2015 року №24883/6/99-99-11-02-02-15, зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданої Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (з доповненнями та додатками до неї) до облікових даних позивача в інформаційних базах даних ДФС України.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 04 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, позов Товариства задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 13 липня 2015 року №8400/10/10-13-11-02-10 «Про відмову у прийнятті податкової звітності», визнав вважати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» за червень 2015 року (вх. №1500029046 від 09 липня 2015 року) такою, що подана до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області 09 липня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
26 березня 2019 року Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 810/339/16 задовольнив частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №810/339/16 скасував в частині визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс», викладену у листі №8400/10/10-13-11-02-10 від 13 липня 2015 року та визнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» такою, що подана в день її фактичного отримання органом Державної фіскальної служби 09 липня 2015 року, прийняв у цій частині постанову про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс» у задоволені позову.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 810/339/16 залишив без змін
19 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про роз'яснення постанови Верховного Суду від 26 березня 2019 року. Позивач просить роз'яснити, «чи вважається прийнятою подана 9 липня 2015 року позивачем до ДПІ податкова декларація з ПДВ за звітний період червень 2015 року, рішення ДПІ про відмову у прийнятті якої було скасовано у судовому порядку?»
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом наведеної статті, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» звернулося до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 13 липня 2015 року №8400/10/10-13-11-02-10, визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 10 вересня 2015 року №2399/10/10-36-11-01-10, визнання незаконним та скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 23 листопада 2015 року №24883/6/99-99-11-02-02-15, зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданої Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (з доповненнями та додатками до неї) до облікових даних позивача в інформаційних базах даних ДФС України.
За результатами судового розгляду у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Враховуючи викладене й зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 26 березня 2019 року складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої Товариством заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» про роз'яснення постанови Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 810/339/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер