про відмову у відкритті касаційного провадження
30 серпня 2019 року
м. Київ
справа №280/1384/19
провадження №К/9901/24082/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Желєзного І.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 280/1384/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії,
29.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя, в якому просив:
А) зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
Б) здійснити перерахунок пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з пенсії, яку отримував батько позивача - ОСОБА_2 на момент його смерті станом на 08.10.2018 у відповідності до заяви позивача від 11.12.2018 та провести відповідні виплати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 280/1384/19 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року у справі № 280/1384/19 з тих мотивів, що наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними.
Вважаючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 такими, що ухвалені/постановлені з порушенням вимог закону, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження за оскарженими судовими рішеннями, Суд керується такими міркуваннями.
З огляду на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 було розв'язано спір по суті, а ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 було оформлено розгляд питання процесуального характеру, пов'язаного з рухом апеляційної скарги заявника, то Верховний Суд має перевірити наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за кожним з предметів апеляційного оскарження окремо.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
На підставі вивчення матеріалів касаційної скарги та інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Суд встановив, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 в апеляційному порядку по суті не переглядалося.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, Суд дійшов висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 не може бути предметом касаційного оскарження, оскільки не переглядалося в апеляційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження стосовно цих вимог касаційної скарги треба відмовити.
Розв'язуючи питання щодо наявності правових підстав для касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, Суд бере до уваги таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на встановлені КАС України строки на апеляційне оскарження, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 подана поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
Верховний Суд зважає на те, що у контексті стандартів справедливого судового розгляду особливу цінність мають вимоги правової визначеності, які передбачають дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Верховний Суд наголошує, що хоча розв'язання питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими та мають виключати свавільне їхнє застосування, що ставить перед судом обов'язок вказувати підстави, які виправдовують таке поновлення. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін суб'єктами публічної влади, зокрема й судовими органами, про ухвалені рішення у їхній справі.
Проте у будь-якому разі можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а це означає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Тобто основними критеріями, які визначають оцінку можливості втручання у res judicata є:
1) добропорядність виконання обов'язків органом влади, зокрема, щодо інформування про дату, час та місце розгляду питання про права та обов'язки особи;
2) добросовісність реалізації процесуальних прав та обов'язків особи під час участі в адміністративних процедурах в органах влади.
Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, копія оскарженого рішення разом із супровідним листом була відправлена на поштову адресу представника позивача (а.с.44) та отримана останньою 14.05.2019, про що свідчить її особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.45).
Зважаючи на вказані обставини та норми КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу на рішення суду від 10.05.2019 подано з пропуском встановленого ст. 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана на відділення пошти лише 18 червня 2019 року, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений беручи до уваги дату отримання судового рішення, сплинув 13 червня 2019 року.
Отже, визнаючи неповажними підстави, вказані скаржником на обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції цілком слушно взяв до уваги ті обставини, що строк на апеляційне оскарження фактично розпочинається з дати отримання копії оскарженого судового рішення заявником, а не з дати зустрічі представника зі своїм клієнтом, та зробив обґрунтований висновок про те, що наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не усунення недоліків скарги, слушно застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 299 та ч. 1 ст. 295 КАС України, правильне їхнє застосовування є очевидним, а аргументи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Зважаючи на наведене та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції під час розв'язання питання про взяття до розгляду апеляційної скарги надав правильну оцінку клопотанню скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження з погляду дотримання ним вимог КАС України щодо форми та змісту відповідних процесуальних заяв, аргументи касаційної скарги стосовно цих питань не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, якими не було закінчено розгляд справи, і до цього переліку також належить й ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 не може бути предметом касаційного оскарження, оскільки не переглядалося в апеляційному порядку, а зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, Суд доходить висновку, про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження на оскаржені заявником судові рішення.
Керуючись ст. ст. 328, 333, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 280/1384/19.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя Л.В. Тацій