29 серпня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.000971
адміністративне провадження №К/9901/23920/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі № 1.380.2019.000971 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 повністю задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтоване неможливістю сплатити судовий збір у наданий судом строк у зв'язку з відсутністю сплати коштів за звернення з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не погодившись із вказаною ухвалою, направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не мало можливості сплатити судовий збір.
Перевіряючи касаційну скаргу, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги судом встановлено, що у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, ухвалою суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху. При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.
На виконання вказаної ухвали на адресу суду надійшло клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 05 лютого 2016 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд погоджується з висновками, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення за наслідками перегляду справи. Задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що є недопустимим.
З урахуванням наведеного, слід визнати об'єктивним висновок про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, та повернення апеляційної скарги останньому у зв'язку з неусуненням її недоліків.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини п'ятої статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 10 січня 2019 року у справі № 0640/3701/18, від 11 січня 2019 року у справі № 806/2914/18, від 17 січня 2019 року у справі № 806/2883/18 та від 19 лютого 2019 року у справі № 0640/3940/18.
Керуючись ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі № 857/6736/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду