Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №501/1012/17
адміністративне провадження №К/9901/15651/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 501/1012/17
за позовом ОСОБА_1
до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 листопада 2018 року (головуючий суддя Пушкарський Д.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)
Короткий зміст позовних вимог
В травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді питання про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком на пільгових умовах та пільгових розмірах; - зобов'язати Чорноморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи в рейсах ОСОБА_1 на суднах на роботах машиніста з прання спецодягу з 18.05.1982 по 10.11.1982, з 27.12.1982 по 15.06.1983, з 15.05.1984 по 11.10.1984, з 28.01.1985 по 30.07.1985, з 21.12.1985 по 11.06.1986, з 29.06.1986 по 17.01.1987, з 12.01.1988 по 30.05.1988, з 16.09.1991 по 09.03.1992, з 23.07.1994 по 13.01.1995, з 09.12.1995 по 31.05.1996, з 01.06.1996 по 20.08.1997, на суднах на роботах матросом з 08.12.1988 по 03.06.1989, з 08.06.1989 по 13.10.1989, з 20.08.1990 по 24.01.1991, з 22.02.1991 по 13.08.1991 - для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах за Списком № 1, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173400-56 з 17.01.2000; - зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 , призначити їй та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах за Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173400-56, застосувавши постанову Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 з 17.01.2000 на підставі довідки з архіву по рейсам від 05.03.2008 № 812-Ч-01-19, застосувавши при обчислені пенсії коефіцієнт 3,24762 при загальному стажі 40 років 04 місяці та 12 днів, при спеціальному стажі матроса та машиніста до 22.08.1992 - 9 років, 04 місяці, 08 днів; звернути рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що працювала на посадах, які надають їй право на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, однак відповідач їй відмовляє в призначенні такої пенсії чим порушує її право на соціальний захист.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 07 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2019 року залишив без змін рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 листопада 2018 року.
Суди виходили з того, що в позивача відсутнє право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не надали оцінки доповненню до особової справи, засвідченого архівною установою, згідно якого повністю узгоджуються зазначені позивачем місця роботи та посади із записами в її трудовій книжці. Крім цього, судами не надано оцінки архівним довідкам про розмір заробітної плати позивача, довідкам про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, що позивач працювала повний робочий день на рибопромислових суднах.
31.05.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л. В.
Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом зазначення в прохальній частині касаційної скарги також оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року таке рішення залишено без змін.
Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.08.2019.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 з 21.08.1981 вона була зарахована на роботу в Чорноморське рибопромислове виробниче об'єднання «Антарктика» та працювала на посадах: - з 21.08.1981 - буфетниці; - з 03.05.1982 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ «Пролив»; - з 28.12.1982 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ «Ізмаїл»; - з 30.08.1983 переведена на посаду буфетниці на РМТ «Львів»; - з 16.05.1984 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ «Миколаїв»; - з 29.01.1985 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ «Взмор'є»; - з 17.08.1987 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ «Дар'яп»; - з 21.11.1988 переведена по посаду матроса на «Шайдурова»; - з 07.08.1990 на посаді матроса на « ОСОБА_4»; - з 16.09.1991 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РМТ « ОСОБА_4»; - з 30.11.1992 переведена по посаду матроса РТМС «Шайдурово»; - з 34.05.1994 по посаду машиніста з прання спецодягу РТМС «Форос»; - з 01.12.1995 переведена на посаду матроса на РПБ «Схід»; - з 09.12.1995 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РПБ «Схід»; - 01.06.1996 зарахована по переводу з орендного підприємства «Антарктика»- машиністом з прання спецодягу РПБ «Схід»; - 28.10.1996 переведена по посаду машиніста з прання спецодягу РПБ «Схід».
04.11.1999 ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно довідки АРК «Антарктика», ОСОБА_1 працювала пральницею РПБ «Схід», АРК «Антарктика», знаходилась в рейсах з 09.12.1995 по 20.08.1997.
В матеріалах справи наявна архівна довідка від 03.05.2008, яка видана Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, в якій зазначено, що позивач працювала в Чорноморському рибопромисловому виробничому об'єднанні «Антарктика».
При цьому, з архівної довідки від 03.05.2008, яка видана Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Чорноморську рибопромисловому виробничому орендному підприємстві «Антарктика».
Згідно довідки від 31.03.2014, яка видана Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську, ОСОБА_1 в період з 02.02.2012 по 31.12.2013 здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування. Підприємницька діяльність, за заявою ОСОБА_1 закрита.
Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області листом від 14.12.2015 повідомило позивача, що їй призначена пенсія за вислугою років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.11.1999 при загальному стажі роботи 32 роки 2 місяці 22 дні (11 років 8 місяців 22 дні - плавсклад мор/річ флот) із заробітної плати за період з 01.01.1985 по 31.12.1989.
Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області листом від 08.04.2016 повідомило ОСОБА_1 , що 22.04.2011 вона на підставі своєї заяви отримує пенсію за віком.
Листами від 08.04.2016, 06.05.2016, 24.06.2016, 25.08.2016 Іллічівське об'єднане управління пенсійного фонду України Одеської області роз'яснило ОСОБА_1 , що машиністи по пранню, буфетниці, матроси зазначених суден права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 чи № 2 не мають.
Позивач звернулась до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок її пенсії з переходу пенсії за віком на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням № 29 від 18 жовтня 2017 року Чорноморське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з переходу пенсії за віком на пенсію на пільгових умовах.
Вказане рішення мотивовано тим, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професій (посад) та виробництва в конкретному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для такого виробництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію.
Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача у зарахуванні періодів роботи в рейсах на суднах для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано уточнюючих довідок, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з пунктом 1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731. Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що діє в період до 01.01.1992; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що діє в період з 01.01.1992 по 10.03.1994; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що діє в період з 11.03.1994 по 31.01.2003; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що діє в період з 01.02.2003 по даний час.
В Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, зазначений вичерпний перелік виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах та професії за якими працювала позивачка не вказані в переліку.
Згідно пунктів «а» та «б» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наказом № 383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України було затверджено Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 9 вказаного Порядку, основним документом, який підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, є наказ по підприємству, організації.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до пп.пп. 4.1, 4.4, 4.5 п. 4, п. 4 Порядку № 383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. Відсутність підтвердження атестації робочих місць не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 2 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Натомість, позивачем не надано доказів на підтвердження факту проведення атестації робочих місць, у Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, а тому підстави для зарахування пільгового стажу відсутні.
Як зазначено скаржником, посади, передбачені Списком № 1 підпунктом 17 "Добыча и обработка рыбы" Розділу XXIV "Пищевая промышленность" "Плавсостав рыболовных, краболовных, китобойных, зверобойных, поисковых судов и флотилий, рефрижераторов - производственных, плавающих в океане и морях: механики, мотористы и машинисты и их помощники; матросы, занятые ловом и обработкой рыбы, морзверя, крабов и морепродутов".
Однак, Список № 1 від 22.08.1956 № 1173 закінчується Розділом XXI "Общие профессии", а Розділ XXIV "Пищевая промышленность" відноситься до Списку № 2, у Списку № 1 від 26.01.1991 № 10 Розділ "Пищевая промышленность" також відсутній.
Таким чином, вказані ОСОБА_1 посади, де вона працювала в період з 1982 по 1991 роки відсутні у Списку № 1, а тому відсутнє право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, для призначення пенсії за Списком № 2 позивач також підстав не має, оскільки відсутні довідки про підтвердження роботи, як "плавсостав рыболовных, краболовных, китобойных, зверобойных, поисковых судов и флотилий, рефрижераторов - производственных, плавающих в океанах и морях: механики, мотористы и машинисты и их помощники; матросы, занятые ловом и обработкой рыбы, морзверя, крабов и морепродуктов". Позивачем зазначено, що в період роботи вона займалася обробкою риби, проте основна її діяльність на посаді машиніста була прання спецодягу.
З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відмова у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 07 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду