Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №805/5038/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у складі судді Бабіча С.І. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М. у справі №805/5038/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Донецької митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Донецької митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач у справі) визнання протиправним та скасування рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12 квітня 2016 року №700080000/2016/000024/2; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 квітня 2016 року №700080000/2016/00028.
Позов обґрунтовано тим, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної Товариством за ціною контракту митної вартості товару, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
03 квітня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12 квітня 2016 року № 700080000/2016/000024/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 квітня 2016 року № 700080000/2016/00028.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.
У липні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару. Наводить доводи аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
10 липня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №805/5038/16-а витребувано з Донецького окружного адміністративного суду.
28 липня 2017 року справа №805/5038/16-а надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
22 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/45191/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство посилається на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
В квітні 2016 року на митну територію України ввезена партія гарячебрикетованого заліза (брикети залізної руди) вищого сорту за узгодженою сторонами ціною, у зв'язку з чим позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію № 700080000/2016/001597 від 12 квітня 2016 року по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації.
До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару брикетів залізної руди, заявленого до митного оформлення, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку з не підтвердженням заявленої митної вартості, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновок ДП «Украпромзовнівекспертиза»; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Представником позивача письмово зазначено, що на даний момент додатково витребувані документи немає можливості, про що зроблена відмітка на повідомлені.
12 квітня 2016 року митним органом прийнято рішення №700080000/2016/000024/2 про коригування митної вартості товару за другорядним (за ціною договору щодо ідентичних товарів) методом та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2016/00028, оскільки згідно з наявною у митниці ціновою інформацією щодо подібного товару за митною декларацією від 12 лютого 2016 року № 70080000/2016/401566 митне оформлення проводилось за рівнем митної вартості 162 дол. США/тн, про що повідомлено позивача електронним повідомленням.
13 квітня 2016 року товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №700080000/2016/001633 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеного декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України, у зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.
21 червня 2016 року представник позивача направив до відповідача лист № 089лс-03/3834 з наданням додаткових доказів для підтвердження митної вартості та з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару №700080000/2016/000024/2, додавши висновок ДП «Украпромзовнівекспертиза», лист про формування цін на гаряче брикетне залізо, довідку про оприбуткування брикетів залізної руди. При цьому, позивачем також надано відповідь продавця від 19 квітня 2016 року № 40-2430, що постачальник є єдиним виробником товарного гаряче брикетного заліза на території Росії та СНД.
01 липня 2016 року Митниця листом № 3085/10/05 70-66 повідомила позивача про те, що не має законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявлено декларантом, з огляду на те, що за результатами розгляду наданих підприємством документів встановлено, що наявні в них відомості не підтверджують заявлений рівень митної вартості товару «брикети залізної руди (гаряче брикетне залізо) вищого гатунку».
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами другою і третьою зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Згідно з положеннями частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, зокрема є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.
Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Судами попередніх інстанцій спростовано висновки митного органу про відсутність у поданих Товариством документах всіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, оцінено як безпідставне та необґрунтоване витребування додаткових документів митницею - позаяк у спірних рішеннях не конкретизовано, які саме складові митної вартості та яким чином можуть підтвердити витребувані документи.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи.
Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Донецької митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №805/5038/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду