Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №817/262/16
адміністративне провадження №К/9901/27691/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року (суддя Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Шевчук С.М., Бучик А.Ю., Майора Г.І.) у справі № 817/262/16 за позовом Антонівського споживчого товариства до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Антонівське споживче товариство (надалі позивач, Товариство) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (після заміни на правонаступника - Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення яким застосовано штрафні санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що обставини, які зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки ревізори відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС України у Рівненській області не є експертами з автентичності марок акцизного податку на алкогольних виробах, а облік товарів за місцем реалізації вівся та ведеться належним чином згідно порядку, що встановлений законодавством України.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000702100 від 2 листопада 2015 року. Визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій № 0000042200 від 2 листопада 2015 року в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 11 046, 00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000702100 від 2 листопада 2015 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000042200 від 2 листопада 2015 року в частині штрафу в сумі 11046,00 грн.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство підтримує висновки судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 9 жовтня 2015 року уповноваженими особами відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС України у Рівненській області проведено фактичну перевірку магазину «Горинь» с. Антонівка по вул. Б.Хмельницького, 11 Антонівського споживчого товариства, в присутності продавця.
За наслідками фактичної перевірки складено акт № 162/21/01765182 від 9 жовтня 2015 року, яким встановлено порушення позивачем вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, а саме реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку та реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на суму 14 023,00 грн, та пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізація алкогольних напоїв, які не обліковані в установленому законом порядку на суму 14 023,00 грн.
26 жовтня 2016 року Антонівським споживчим товариством до податкового органу подані заперечення № 94 від 23 жовтня 2015 року до акту перевірки № 162/21/01765182 від 9 жовтня 2015 року разом з підтверджуючими первинними обліковими документами.
На підставі висновків, зазначеного акта перевірки, абзацу 15 частини 2 статті 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі», податковим органом 2 листопада 2015 року прийняті:
- рішення про застосування фінансових санкцій року № 0000042200 на суму 28 046,00 грн (14 023,00 грн. х 2 = 28 046,00 грн) за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку та реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку;
- податкове повідомлення-рішення № 0000702100 яким застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) на суму 28 046,00 грн (14 023,00 грн х 2 = 28 046,00 грн)
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Приписами абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Зі змісту рішення про застосування фінансових санкцій № 0000042200 від 2 листопада 2015 року податковим органом до позивача застосовано штраф виключно за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку та реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на суму 14 023,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що податковим органом під час перевірки встановлено факт реалізації позивачем лише однієї пляшки горілки «Хлібний Дар» «Українська», ємністю 0,5 л., міцністю 40 % об., виробник ТОВ «Національна горілчана компанія», реалізована за ціною 55,00 грн, яка вважається немаркованою, адже індекс вказаний на марці акцизного збору не відповідає індексу регіону в якому зареєстрований виробник алкогольних напоїв.
З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо правомірності застосування до відповідача фінансової санкції на суму 17 000,00 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку (реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку).
Факту саме реалізації інших 225 пляшок горілки на суму 13 968,00 грн зазначених в додатку до акта перевірки № 162/21/01765182 від 9 жовтня 2015 року податковим органом не доведено.
Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 6.2, пункту 6.8 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первині документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії, у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги що магазин «Горинь», розташований за адресою: с. Антонівка по вул. Б.Хмельницького, 11, є господарською одиницею позивача, яка діє без права юридичної особи, не має відокремленого майна, переміщення та поставка товару до магазину та з нього оформлюється накладними, а реалізація товару фіксується реєстратором розрахункових операцій.
Зберігання оригіналів первинних документів у паперовому вигляді (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв тощо), що підтверджують господарські операції, вчинені як позивачем так і його господарськими одиницями, а також, облік товарів, які знаходяться в магазині здійснюється бухгалтерією за місцезнаходженням адміністративного приміщення позивача.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Судами попередніх інстанцій встановлено з долучених до матеріалів справи первинних документів, які попередньо були надані позивачем податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки вбачається, що бухгалтерській облік, в тому числі й облік товарних запасів, ведеться позивачем з дотриманням встановлених законодавчих вимог.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що суцільна інвентаризація товарно-матеріальних цінностей в магазині не проводилась, не встановлено також чи проводилось внутрішнє переміщення товарів, не надано доказів того, що товари згідно додатка до акту перевірки знаходяться в реалізації без відповідних документів /накладних.
Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що посилання відповідача щодо ненадання позивачем до заперечень на акт перевірки та суду сертифікатів відповідності на алкогольні напої, як на підставу того, що вказані алкогольні товари є неналежним чином облікованими, є безпідставними, адже за своєю суттю якісні посвідчення та сертифікати відповідності на продукцію не є обліковими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З урахуванням вищевикладеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000702100 від 2 листопада 2015 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000042200 від 2 листопада 2015 року в частині штрафу в сумі 11046,00 грн.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 817/262/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду