Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №360/744/19
адміністративне провадження №К/9901/20820/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 360/744/19
за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, прийняту у складі головуючого судді - Смішливої Т.В.
та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Блохіна А.А., суддів - Геращенко І.В., Сіваченко І.В.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач, Сєвєродонецька міська рада), в якому просить:
1.1 стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 20827,86 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 01 січня 2018 року по сьогоднішній день працює на посаді заступника начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради. Відповідач не здійснив виплату належної позивачу заробітної плати за листопад-грудень 2018 року, тим самим утворив заборгованість з її виплати.
3. Згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 29 січня 2019 року № 682 та табелем обліку робочого часу відпрацьовано за листопад 2018 року - 18 робочих днів, у грудні 2018 року - 20 робочих днів, таким чином відповідач повинен був сплатити позивачу заробітну плату в розмірі 20827,86 грн.
5. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Розпорядженням міського голови від 29 грудня 2017 року № 494-К підтверджено, що з 01 січня 2018 року позивач працює на посаді заступника начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради.
7. Згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 27 березня 2019 року № 1915, позивачем за листопад 2018 року відпрацьовано 18 робочих днів, за грудень 2018 року - 20, сума середньомісячної заробітної плати за листопад 2018 становить 14197,50 грн, сума середньомісячної заробітної плати за грудень становить 15775,00 грн, сума виплаченої заробітної плати за листопад 2018 року - 3300,00 грн, сума невиплаченої середньомісячної заробітної плати за листопад-грудень 2018 року складає - 26672,50 грн.
8. Сума виплаченої заробітної плати за листопад 2018 року у розмірі 3300,00 грн підтверджена відомостю розподілення виплат Сєвєродонецької міської ради від 14 листопада 2018 року.
9. Разом з тим, згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 05 квітня 2019 року № 2177, наданою відповідачем на виконання вимог ухвали суду:
9.1 сума невиплаченої заробітної плати позивача за листопад 2018 року з урахуванням податків складає 2175,60 грн, обрахована виходячи з: посадового окладу у сумі 6014,00 грн, надбавки до посадового окладу за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років (10 %) - 608,40 грн, разом з урахуванням податків - 6692,40 грн, з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати у листопаді 2018 року - 3300,00 грн;
9.2 сума невиплаченої заробітної плати позивача за грудень 2018 року з урахуванням податків складає 10038,60 грн, обрахована виходячи з: посадового окладу у сумі 6014,00 грн, надбавки до посадового окладу за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років (10 %) - 608,40 грн, надбавки за високі досягнення у праці (50 %) - 3346,20 грн, разом з урахуванням податків - 10038,60 грн.
10. Таким чином, з довідки Сєвєродонецької міської ради від 05 квітня 2019 року № 2177 слідує, що сума невиплаченої заробітної плати з урахуванням податків за листопад-грудень 2018 року, обрахована виходячи із складових заробітної плати позивача (посадового окладу, надбавок, доплат тощо), складає 12214,20 грн, а не 26672,50 грн, як зазначено у довідці Сєвєродонецької міської ради від 27 березня 2019 року № 1915, яка обрахована виходячи з середньої заробітної плати.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, позов задоволено частково.
11.1 Стягнуто з Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за листопад-грудень 2018 року в розмірі 12214,20 грн (двадцять тисяч двісті чотирнадцять грн 20 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
12. Задовольняючи частково позовні вимоги суди прийшли до висновку, що відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі виплачувати позивачу заробітну плату із дотриманням вимог чинного законодавства щодо оплати праці. Заробітна плата обраховується органом місцевого самоврядування виходячи з розмірів посадових окладів працівників та відповідних надбавок. Протягом листопада 2018 року та грудня 2018 року відповідачем такий першочерговий обов'язок не виконаний, умови оплати праці посадових осіб органу місцевого самоврядування не дотримано, що призвело до утворення перед позивачем заборгованості по заробітній платі з урахуванням податків у загальній сумі 12214,20 грн, у тому числі за листопад 2018 року - 2175,60 грн, за грудень 2018 року - 10038,60 грн (відповідно до довідки Сєвєродонецької міської ради від 05 квітня 2019 року № 2177).
12.1. Також суди дійшли висновку, що вимога позивача щодо виплати йому заробітної плати саме у розмірі, який зазначений у довідці Сєвєродонецької міської ради від 27 березня 2019 року № 1915 не підлягає задоволенню оскільки у вказаній довідці розмір заборгованості по виплаті заробітної плати, обраховано відповідачем виходячи з середньої заробітної плати працівника, та зауважили, що середньомісячна заробітна плата розраховується у визначених чинним законодавством випадках, до яких визначення розміру заробітної плати не віднесено.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанції позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 23 липня 2019 року.
14. У касаційній скарзі позивач посилається на помилкову оцінку, надану судами встановленим обставинам справи, просить скасувати оскаржувані судові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
15. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги довідки про заборгованість по заробітній платі від 29 січня 2019 року № 682 та від 27 березня 2019 № 1905 у яких зазначена заборгованість по заробітній платі у сумі 26672,50 грн. Вказує, що зазначений розмір заборгованості визнавався відповідачем проте, суди попередніх інстанцій в супереч вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України вийшли за межі позовних вимог та замість задовллення позовних вимог і стягнення заборгованості по заробітній платі розглянули питання складової заробітної плати позивача, у зв'язку із чим задовольнили позовні вимоги у значно меншій частині.
16. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 липня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/744/19.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
21. Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
22. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
23. Частинами першою, п'ятою статті 96 КЗпП України визначено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
23.1. Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;
міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
24. Частиною п'ятою статті 97 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
25. Відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
26. Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
27. Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
27.1. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
27.2. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
27.3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (стаття 2 Закону № 108/95-ВР).
28. Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
29. Згідно з статтею 13 Закону № 108/95-ВР обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
30.Частинами першою та шостою статті 24 Закону № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
31. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
32. Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
33. Відповідно до частин першої, четвертої статті 21 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.
33.1. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
34. Згідно з абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.
35. Згідно пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Постанова № 100) визначено випадки, у яких застосовується цей Порядок, а саме:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки.
в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
є) виплати вихідної допомоги;
ж) службових відряджень;
з) вимушеного прогулу;
и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
і) звільнення працівників-донорів від роботи;
ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків;
й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
к) підпункт "к" пункту 1 виключено
л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
VІ. Позиція Верховного Суду
36. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
37. Чинне законодавство України розмежує поняття та підстави для обчислення середньої заробітної плати та для обчислення заробітної плати.
38. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованість саме по заробітній платі, а не про стягнення середнього заробітку. Крім того, Постановою № 100 визначені випадки, у яких застосовується порядок обчислення середньої заробітної плати, до яких обчислення заробітної плати не відноситься.
39. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що довідки Сєвєродонецької міської ради від 31 січня 2019 року № 682 та від 27 березня 2019 року № 1915 містять інформацію про розмір середньомісячної заробітної плати за листопад - грудень 2018 року.
40. Верховний Суд зауважує, що у вказаному випадку суди попередніх інстанції вірно встановили, що стягненню підлягає заробітна плата позивача саме за довідкою Сєвєродонецької міської ради від 05 квітня 2019 року № 2177 яка містить інформацію про розмір невиплаченої заробітної плати за листопад - грудень 2018 року, а не довідках, які містять інформацію про середньомісячну заробітну плату.
41. Верховний Суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі позовних вимог та не задовольнили вимоги щодо стягнення узгодженої заробітної плати, оскільки матеріали справи не містять заяв відповідача про визнання даної позовної заяви та крім того, на виконання норм КАС України при розгляді справи суди повинні здійснювати повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин у справі для постановлення законного та обґрунтованого судового рішення. Так, судами попередніх інстанцій було надано оцінку всім наявні у справі доказам та задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за листопад-грудень 2018 року саме у розмірі нарахованої та невиплаченої заробітної плати.
42. Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанції.
43. Частиною першою статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VIІ. Судові витрати
45. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 360/744/19 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді В. М. Бевзенко
Н.А. Данилевич