Справа № 22-3183/09 Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко А.І.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
07 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бондара В.О.,
суддів: Спас О.В.,
Крилової О. В.,
при секретарі Белименко С.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до виконкому Бердянської міської ради, комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, ОСОБА_2 про визнання нечинними актів, захист права власності,
У серпні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до виконкому Бердянської міської ради, комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, ОСОБА_2. про визнання нечинними актів, захист права власності, в якій зазначав, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 25 січня 2006 року належить комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1. Земельна ділянка за даною адресою площею 0, 1403 належить йому на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 085063 від 20.04.2006 року.
В кінці липня 2008 року йому випадково стало відомо, що 22.07.2008 року на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 21.07.2008 року №346 було видане свідоцтво про право власності та здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 22/25 частки належних йому, позивачу, комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 Зазначені рішення виконкому та свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2. порушують його право власності у зв'язку з чим він звернувся до суду та просив:
визнати незаконним та скасувати п.7, 9 рішення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області від 21 липня 2008 року №346 «Про оформлення права власності» щодо оформлення права власності за ОСОБА_2 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А»;
визнати недійсним, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2008 року, видане виконкомом Бердянської міської ради на ім'я ОСОБА_2, серії CAB №736433;
скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 22/25 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1^ що складаються з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А»;
поновити попередню реєстрацію права власності на 22/25 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складаються з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А» за ним, ОСОБА_1
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2009 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано п.7, 9 рішення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області від 21 липня 2008 року №346 «Про оформлення права власності» щодо оформлення права власності за ОСОБА_2 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А». Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2008 року, видане виконкомом Бердянської міської ради на ім'я ОСОБА_2, серії CAB № 736433. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складаються з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А». Поновлено попередню реєстрацію права власності на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складаються з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А» за ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права просить його скасувати з закриттям провадження в справі, вважаючи, що даний спір не підвідомчий суду загальної юрисдикції.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Довід апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та відсутність підстав для задоволення вимог позивача спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Зокрема, суд першої інстанції правильно визначив, що п.7, 9 рішення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області від 21 липня 2008 року №346 «Про оформлення права власності» щодо оформлення права власності за ОСОБА_2 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі «А», двох ґанків до «А», балкону до «А» (які на праві приватної власності належать ОСОБА_1.) порушує ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, які гарантують непорушність права приватної власності, а також не відповідає ст. 346 ЦК України, якою визначений перелік підстав припинення права власності.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 393 ЦК України, якою визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Виходячи з викладеного суд першої інстанції належним чином застосував положення ч. 2 даної норми матеріального права, яка вказує, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. В даній справі відновлення становища, яке існувало до видання оспореного позивачем рішення, полягає саме у визнанні недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_2. на нерухоме майно, яке на праві власності належить позивачу, та, відповідно, в скасуванні державної реєстрації права власності ОСОБА_2. і поновлення державної реєстрації на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1
Довід апеляційної скарги про непідвідомчість даного спору суду загальної юрисдикції є безпідставним, оскільки згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Даний спір виник щодо цивільного права приватної власності позивача на нерухоме майно, право на захист якого від незаконного правового акту надається позивачу у відповідності до ст. 393 ЦК України.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України позивач має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, а одним зі способів цього захисту цивільне законодавство визначає визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Право, за захистом якого звернувся позивач виникло із цивільних відносин, а тому розгляд даної справи охоплюється компетенцією загального суду.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для закриття провадження в справі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в особі представника ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.