ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 серпня 2019 року № 826/5878/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до треті особиУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенко Ігоря Івановича Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенко Ігоря Івановича треті особи Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині вкладу ОСОБА_1 , відкритого згідно з договором від 07.11.2012 року № 1061/2012-222 банківського вкладу "Ощадний" в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачами протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлений факт не повернення суми вкладу позивачу за договором у розмірі 50 000,0 доларів США.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.05.2018р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що вклад не обліковується на поточному рахунку позивача, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано пояснення на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на відсутність обліку коштів на рахунках позивача.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає таке.
07.11.2012р. між ОСОБА_1 (за договором - вкладник) та ПАТ КБ «Хрещатик» (за договором - Банк) було укладено договір № 1061/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців). Відповідно до п. 1.1. Договору № 1061/2012-222 Банк приймає грошові кошти Вкладника, в подальшому «Вклад», на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 , в подальшому «Вкладний», що відкривається Банком на його ім'я, в сумі 50000,00 доларів США на термін з 07.11.2012 р. по 07.05.2013 р. Відповідно до п. 1.2. Договору процентна ставка на «Вклад» встановлюється в розмірі 8 % процентів річних.
На виконання умов вищезазначеного договору позивачем внесено кошти в розмірі 50 000,00 доларів США, що не заперечується сторонами, більше того факт внесення грошових коштів встановлений ухвалою Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р. від 20.09.2016р. у справі № 761/33062/14-ц, що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
26.06.2014р. позивач звернулась у відділення Банку із заявою про повернення вкладів, однак листом від 23.07.2014р. Банком у поверненні вкладів позивачу було відмовлено у зв'язку із тим, що за даними бухгалтерського обліку в банку обліковувалися кошти за договором вкладу № 1061/2012-222 від 07.11.2012 року в сумі 50000,00 доларів США із щомісячною сплатою процентів терміном дії до 07.05.2013 року. Також вказано, що цей вклад було достроково видано готівкою 21.11.2012 року. Інші, вклади, а саме 1042/2012-222 від 02.11.2012 р., № 569/2013-222 від 07.05.2013 року, № 568/2013-222 від 07.05.2013 року в банку не обліковувалися, в матеріалах депозитних справ Київського регіонального відділення документи відсутні.
З огляду на вищевикладене, в листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суд м. Києва з позовом, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1042/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США, за умовами якого ОСОБА_1 передала, а банк прийняв грошові кошти у розмірі 24 100,00 доларів США строком до 02.05.2013 pоку, процентна ставка - 8% річних. Також між сторонами 07.11.2012 року було укладено договір № 1061/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США за умовами якого позивач внесла на рахунок відкритий відповідачем грошові кошти у розмірі 50 000,00 доларів США на строк до 07.05.2013 pоку, процентна ставка за договором 8% річних. У зв'язку із закінченням строку розміщення вкладу сторонами було досягнуто домовленостей про продовження терміну їх дії, шляхом укладання 07.05.13 року нових договорів банківських вкладів, процентна ставка за якими склала 8,2 % річних. 26.06. 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів, проте вимога ОСОБА_1 виконана не була. За таких обставин представник позивача просить суд стягнути з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 80 392,02 доларів США та 110 429,13 грн., з яких 95 539,23 грн. інфляційне збільшення боргу 14 889.90 грн., 3% річних та витрати на правову допомогу у сумі 1 000,00 грн.
У грудні 2014 року ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із зустрічним позовом, в якому просив визнати нікчемними договори які були укладені 07.05.2013 року, посилаючись на те, що сторонами не додержано письмову форму договору банківського вкладу згідно із вимогами ст. 1059 ЦК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Хрещатик» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року залишено без змін.
Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11.11.2015 pоку, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 з урахуванням висновків ВССУ зменшив позовні вимоги. Остаточно просив суд стягнути з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь позивача суму у розмірі 50 000,00 доларів СІІІА. Пояснив, що зважаючи на доведеність вимог ОСОБА_1 щодо укладання договору саме на цю суму за договором банківського вкладу № 1061/2012-222 від 07.11.2012 року, відсутність заперечень з боку банку цієї обставини, саме така сума підлягає стягненню з відповідача. Також просив відмовити у задоволенні зустрічного позову у зв'язку із тим, що такі вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» не відповідають способам захисту, встановленим чинним законодавством.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2016р. у справі № 761/33062/14-ц залишеним в силі ухвалою Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р., відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Вищевикладене підтверджується ухвалою Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р. від 20.09.2016р. у справі № 761/33062/14-ц , що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 5 квітня 2016 року до 4 травня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу .
21 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №560, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» до 4 червня 2016 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича.
Позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою в якій просила включити її до переліку вкладників.
Листами від 29.12.2017р. № 2-2/6080 та від12.01.2018р. № 34036-642/18 позивача повідомлено про те, що підстави для включення її до переліку вкладників відсутні.
Позивач, вважаючи не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправним, звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Судом встановлено, що 07.11.2012р. між ОСОБА_1 (за договором - вкладник) та ПАТ КБ «Хрещатик» (за договором - Банк) було укладено договір № 1061/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців). Відповідно до п. 1.1. Договору № 1061/2012-222 Банк приймає грошові кошти Вкладника, в подальшому «Вклад», на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 , в подальшому «Вкладний», що відкривається Банком на його ім'я, в сумі 50000,00 доларів США на термін з 07.11.2012 р. по 07.05.2013 р. Відповідно до п. 1.2. Договору процентна ставка на «Вклад» встановлюється в розмірі 8 % процентів річних.
На виконання умов вищезазначеного договору позивачем внесено кошти в розмірі 50 000,00 доларів США, що не заперечується сторонами, більше того факт внесення грошових коштів встановлений ухвалою Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р. від 20.09.2016р. у справі № 761/33062/14-ц, що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
Більше того, в ухвалі Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р. у справі № 761/33062/14-ц зазначено, що встановленим є факт того, що ПАТ «КБ «Хрещатик» не було повернуто суму вкладу ОСОБА_1 за договором у розмірі 50 000,00 доларів США.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих положень, надає підстави стверджувати, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на її рахунок.
Разом з тим, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Втім, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.
У свою чергу, правочин є нікчемним відповідно до закону, за наявності підстав, виключний перелік яких регламентовано частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI.
При цьому, положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 826/1476/15, та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування колегією суддів при вирішенні даної справи.
Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (клієнтів банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Однак, як вбачається з ухвали Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016р. у справі № 761/33062/14-ц ПАТ «КБ «Хрещатик» відмовлено в задоволенні його зустрічного позову до позивача, з огляду на те, що представником ПАТ «КБ «Хрещатик» не було надано в розумінні приписів ст. 57-59 ЦПК України, належних та допустимих доказів на підтвердження нікчемності правочину, а саме договору № 1061/2012-222.
При цьому, до суду відповідачем не було надано жодних належних та допустимих у розумінні ст. 73, 74 КАС України доказів, які б надавали підстави вважати, що такі кошти не є вкладом, а позивачем вкладником банку у розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів по їх вкладам за рахунок Фонду на час звернення позивача до суду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання подати додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на виплату відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Посилання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі № 711/7586/16-а в обґрунтування необхідності відмови в задоволенні позовних вимог, суд вважає помилковими, оскільки правовідносини в цій справі є відмінними від тих, що склались між сторонами у справі № 826/5878/18.
Так, у справі № 711/7586/16-а Верховний Суд зазначив, що за наявності спору між позивачем та Банком, предметом якого є факт виконання/невиконання Банком своїх зобов'язань з повернення позивачу коштів за банківським вкладом від 28.03.2018 №3/03/ВФЛ/0578, передчасним є розгляд питання про бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Капітал» щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «АКБ «Капітал», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Однак, у справі № 826/5878/18 факт невиконання Банком своїх зобов'язань за договором банківського вкладу «Ощадний» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) від 07.11.2012р. № 1061/2012-222, зокрема, щодо повернення грошових коштів позивачу, є встановленим рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Однак, згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вірним суб'єктом за рахунок якого підлягає часткове присудження судових витрат на користь позивача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню не з уповноваженої особи, а з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подати додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) як вкладника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська