ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 серпня 2019 року м. Київ № 640/8410/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2019 №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС про накладення штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 17.05.2019 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 02.04.2019 р. №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС та заборонити пред'явлення даної постанови до виконання.
Ухвалою суду від 07.08.2019 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №59511265, відкритим 10.07.2019 на підставі оскаржуваної постанови відповідача від 02.04.2019 №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС та зупинення вчинення виконавчих дій старшим державним виконавцем Диканського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Михайличенко В.О. по виконавчому провадженню №59511265.
Позивачем 15.08.2019 повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №59511265, відкритим 10.07.2019 на підставі оскаржуваної постанови відповідача від 02.04.2019 №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС та зупинення вчинення виконавчих дій.
В обґрунтування даної заяви позивач посилався на те, що у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження №59511265 щодо стягнення з позивача суми штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн. відповідно до постанови відповідача від 02.04.2019 №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС, державним виконавцем було накладено арешт на рахунки та майно ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
Стосовно посилання позивача на те, що у нього відсутні відкриті рахунки як у фізичної особи-підприємця, у зв'язку із чим державним виконавцем було накладено арешт на всі рахунки позивача, як фізичної особи, що призвело до втрати джерела доходів, суд зазначає, що на підтвердження наведених доводів не надано відповідних доказів.
Як зазначалось у попередніх ухвалах про відмову у забезпеченні позову, протиправність оскаржуваної постанови відповідача від 02.04.2019 №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС про накладення штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн. не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи.
Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись положеннями статей 114, 117 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.М. Клименчук