ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 червня 2019 року № 826/3944/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Артеменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказів про проведення фактичної перевірки,
за участі представників учасників справи:
від позивача: Болобан В.Г.,
від відповідача: Корнейчук О.Л.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 червня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Дітрейд ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати накази про проведення фактичної перевірки №177 від 09.02.2018, №181 від 09.02.2018, №185 від 09.02.2018, №186 від 09.02.2018, №187 від 09.02.2018, №188 від 09.02.2018, №193 від 09.02.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що жодних документальних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття оскаржуваних наказів, а саме: наявності та/або отримання інформації, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства в частині обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, відповідачем не надано, що свідчить про протиправність оскаржуваних наказів.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що в оскаржуваних наказах на проведення фактичних перевірок не зазначено підстави їх призначення та проведення, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби видано накази:
№177 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 24А;
№181 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 7;
№185 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Чернігів, вул. Широка, буд. 1А;
№186 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 146;
№187 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Харків, Жовтневий район, пр-т Ново-Баварський, 120;
№188 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 19;
№193 від 09.02.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Дітрейд ЛТД» за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 20.
У вказаних наказах зазначено, що перевірки призначені на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного в плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Строк проведення перевірок вказано з 12.02.2018 тривалістю 10 діб; мета проведення перевірок: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв; період діяльності, який буде перевірятися: згідно статті 102 Податкового кодексу України.
На підставі зазначених наказів працівниками відповідача здійснено виїзд за відповідними адресами позивача для проведення фактичної перевірки.
Відповідачем зазначено, що посадовими особами позивача видано накази про тимчасове припинення роботи, у зв'язку з усуненням несправностей програмного забезпечення, спричинених перебоями в роботі серверу. У зв'язку із цим в період з 12.02.2018 по 21.02.2018 на ТОВ «Дітрейд ЛТД» відсутня можливість проведення фактичної перевірки, у зв'язку із чим відповідачем складено акти про відмову у проведенні фактичної перевірки.
Вважаючи оскаржувані накази протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інетерсів.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва вирішено, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
У відповідності до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитись у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Таким чином, предметом призначеної на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактичної перевірки можуть бути виключно питання дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Водночас, відповідно до підпунктів 80.2.1, 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, фактична перевірка дотримання платниками податків законодавства у сфері розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, може бути проведена податковим органом на підставі підпунктів 80.2.1, 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Разом з тим, в оскаржуваних наказах підставою для фактичної перевірки позивача визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у той час як в якості предмету перевірки зазначено правовідносини, право на перевірку яких набуває контролюючий орган за наявності підстав, передбачених підпунктів 80.2.1, 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Тобто, у даному випадку, окреслений в оскаржуваному індивідуальному акті предмет перевірки не відповідає визначеній в останньому підставі для її проведення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не набув право на проведення фактичної перевірки позивача з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.
Крім того, судом враховано те, що відповідачем не надано до суду доказів надходження в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства ТОВ «Дітрейд ЛТД», яка у відповідності до приписів підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України може бути підставою для призначення фактичної перевірки.
Також судом враховано те, що в оскаржуваних наказах зазначено, що період діяльності, який охоплюється перевіркою, визначається статтею 102 Податкового кодексу України, тобто не зазначено чіткого періоду проведення перевірки.
У відповідності до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідач наполягав на тому, що посилання на статтю 102 Податкового кодексу України є достатнім при визначенні періоду перевірки.
Судом розцінено наведені доводи відповідача помилковими з огляду на те, що відсилання в оскаржуваних наказах до статті 102 Податкового кодексу України з метою визначення періоду діяльності позивача, який охоплюється предметом перевірки, є недостатнім для ідентифікації цього періоду. Як випливає зі змісту вказаної статті, період тривалістю 1095 днів має декілька початкових дат, що, у свою чергу, унеможливлює та суттєво ускладнює розуміння платником податків чіткої темпоральної межі контролюючого заходу.
У своїй постанові від 11.09.2018 у справі №826/14478/17 Верховним Судом підкреслено, що зазначення у наказі на перевірку лише статті 102 Податкового кодексу України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню як такі, що прийняті без урахування вимог Податкового кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказів задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати накази Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про проведення фактичної перевірки №177 від 09.02.2018, №181 від 09.02.2018, №185 від 09.02.2018, №186 від 09.02.2018, №187 від 09.02.2018, №188 від 09.02.2018, №193 від 09.02.2018.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 334,00 грн. (дванадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (ЄДРПОУ 39896792, адреса: 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 14-Б).
Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м.Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г).
Повний текст рішення виготовлено 22.08.2019.
Суддя Н.М. Клименчук