30 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/2288/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 22.07.1985 по 01.10.1988 та з 17.10.1988 по 23.12.1998, і призначити з 19.02.2019 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за списком № 2. Вказує, що документи, які підтверджують право на пільгову пенсію за списком № 2, були надані відповідачу, а загальний пільговий стаж становить 13 років 04 місяці 16 днів, однак відповідачем було порушено її право на соціальний захист та право на отримання пенсійних виплат.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивач не має права на пільгову пенсію за віком за списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Зазначає, що посада швачки швейного цеху № 2 Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка», яку обіймала позивач, не була атестована, а атестацію робочих місць було проведено тільки по цеху гумотехнічних виробів. Також зазначає, що позивач не має законних підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 22.07.1985 по 01.10.1988, скільки у пільговій довідці не вказано, на підставі яких наказів особа була прийнята та звільнена з роботи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19.02.2019 позивач звернулась до відповідача з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 38).
За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення, оформлене протоколом № 254150006692 від 04.07.2019 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 у зв'язку з відсутністю пільгових довідок, які відповідають вимогам чинного законодавства, необхідного пільгового стажу роботи та необхідного пенсійного віку на день подання заяви (19.02.2019) (а.с. 35-36).
Мотивами відмови слугувало те, що в довідці ВАТ АК «Свема» від 14.01.2019 № 3 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 22.07.1985 по 01.10.1988 не вказано, на підставі яких наказів особа була прийнята та звільнена з роботи, в підставі видачі відсутні посилання на особові рахунки по заробітній платі. Також вказано, що період роботи з 17.10.1988 по 05.01.1989 ученицею клеїльника в швейному цеху № 2 не може бути включено до пільгової довідки, оскільки в довідці № 1 від 08.01.2019 відсутня інформація про індивідуально-бригадне навчання, а атестацію робочих місць по Чернігівській швейній фабриці «Сіверянка» було проведено тільки по цеху гумотехнічних виробів.
Про вказане рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.07.2019 № 1040/03-21 (а.с. 12-15).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Аналогічні положення містяться також в пункті 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637).
Відповідно до довідки ВАТ АК «Свема» від 14.01.2019 № 3 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВАТ АК «Свема» в період з 22.07.1985 по 01.10.1988 та була зайнята на роботах з поливу фотоемульсії у виробництві кінофотоплівки, яка передбачена Списком № 2 розділу XI підрозділу 5 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 19).
Щодо відсутності в довідці ВАТ АК «Свема» від 14.01.2019 № 3 інформації, на підставі яких наказів особа була прийнята та звільнена з роботи, та посилання на особові рахунки по заробітній платі, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у якій міститься запис № 2 від 22.07.1985 про прийняття на роботу в Шосткинське виробниче об'єднання «Свема» на підставі наказу № 4/277 від 15.04.1985 та запис № 4 про звільнення з 01.10.1988 на підставі наказу № 9/1472 від 26.09.1988 за статтею 38 КЗпП України.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає що факт роботи позивача на посаді апаратника-поливника фотоемульсій є доведеним, а записи у трудовій книжці позивача та довідці, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача з 22.07.1985 по 01.10.1988 за Списком № 2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) и окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (пункт 4 підрозділ 1 «Основне виробництво» розділу ХІ «Хімічне виробництво»).
Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, до такої категорії працівників відносяться робітники, зайняті у виготовленні засобів хімічного захисту (розділ ХХ. Легка промисловість 2211000а-17541).
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до довідки ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 08.01.2019 № 1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів в період з 17.10.1988 по 31.12.1991 та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією, посадою клеїльника, яка передбачена Списком № 2 розділу 11 підрозділу 1 пункту 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 21).
Наказом Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 № 168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків № 1 та № 2 (а.с. 22).
Відповідно до листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.06.2001 № 306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23.12.1993 № 168, яким підтверджено право на пенсію за списком № 2 працівникам підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для професій, приведених в наказі № 168, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23.12.1998 (а.с. 24).
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки позивача, остання 17.10.1988 року прийнята на роботу ученицею клеїльника до швейного цеху № 2 Чернігівської фабрики гумо-технічних виробів, з 05.01.1989 присвоєно 2 розряд клеїльника, з 01.03.1993 позивач переведена на посаду швачки 2 розряду швейного цеху № 2, а з 04.10.1994 - на посаду швачки 2 розряду цеху № 3, з 24.04.2014 позивач звільнена (а.с. 16-18).
Згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 № 168 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення», до списку № 2 віднесено тільки посаду клеїльника гумових деталей та виробів цеху гумо-технічних виробів та не віднесено ані посаду клеїльника швейного цеху № 2, ані посаду швачки, які обіймала позивач, до вказаного переліку (а.с. 23).
Таким чином, враховуючи положення пунктів 3, 4.5 Порядку № 383, які передбачають, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992, підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 17.10.1988 по 21.08.1992, а тому відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, період роботи позивача на посаді клеїльника в швейному цеху № 2 з 22.08.1992 та на посаді швачки з 01.03.1993 по 23.12.1998 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу з підстав відсутності доказів на підтвердження шкідливих умов праці у підприємстві «Сіверянка» та проведення атестації робочого місця за вказаний період.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.05.2018 по справі № 750/7525/17.
Суд наголошує, що продовження роботи позивача зі шкідливими умовами праці у період після 21.08.1992 не є підтвердженим жодними належними доказами.
За таких обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати період роботи позивача з 22.07.1985 по 01.10.1988 та з 17.10.1988 по 21.08.1992 до пільгового стажу.
Враховуючи встановлені судом обставини, пільговий стаж роботи позивача на ВАТ АК «Свема» в період з 22.07.1985 по 01.10.1988 з урахуванням навчання з 01.09.1982 по 17.07.1985 (право на яке визнається відповідачем в протоколі № 254150006692 від 04.07.2019) складатиме 6 років 27 днів, а в період роботи в ЗАТ «Сіверянка» з 17.10.1988 по 21.08.1992 - складатиме 3 роки 11 місяців 6 днів.
Таким чином загальний пільговий стаж позивача за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, становить 10 років 3 дні.
Тобто, маючи загальний страховий стаж 35 років 3 місяці 13 днів, а також досягнення позивачем 52 років, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити позивачу з 19.02.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 512,27 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 22.07.1985 по 01.10.1988 та з 17.10.1988 по 21.08.1992 та призначити з 19.02.2019 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 512,27 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.08.2019.
Суддя Н.М. Баргаміна