30 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/2280/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 08.05.2019 з урахуванням нарахованого грошового забезпечення та інших нарахувань за період з жовтня 2014 року по вересень 2016, а саме: доплати за роботу у нічний час, доплати особам, які працюють у зоні відчуження, доплати за роботу на радіоактивній забрудненій території, надбавки за виконання особливо важливих завдань, матеріальної допомоги на оздоровлення та виплат за відпустку, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.07.2018 № 486/1 та довідки ліквідаційної комісії Відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління УМВС України в Київській області № 30 від 24.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області незаконно було відмовлено йому в перерахунку пенсії з урахуванням доплат та грошового забезпечення (доплати за роботу у нічний час, доплати особам, які працюють у зоні відчуження тощо), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що позбавляє його права на отримання пенсійного забезпечення у належному розмірі.
Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує з 25.10.2016 пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для обчислення розміру якої було використано грошове забезпечення позивача: посадовий оклад - 2470 грн., оклад за військове звання - 1000 грн., процентна надбавка за вислугу років 45 % - 1561,50 грн. та середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці в розмірі 589,76 грн. (а.с. 33).
08.05.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.07.2018 № 486/1 та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 24.04.2019 № 30, однак листом від 24.05.2019 № 2098/03/С-12 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, вказавши, що пенсія виплачується згідно чинного законодавства, а виплати додаткових видів грошового забезпечення, що не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер не включаються до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія (а.с. 16-18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених зі служби в органах Національної поліції України, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 06.03.2018 у справі № 522/10739/16-а, від 06.03.2018 у справі № 522/11262/16-а та від 13.03.2019 у справі № 522/7855/17.
Таким чином вимога позивача про необхідність включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним матеріальної допомоги на оздоровлення та виплати за відпустку, виплата яких здійснюється не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку складових грошового забезпечення.
Не входять до такого переліку і доплата за роботу у нічний час, доплата особам, які працюють у зоні відчуження, доплата за роботу на радіоактивній забрудненій території, оскільки їх виплата також здійснюється не щомісячно, та більш того, такі виплати мають компенсаційний характер, і пов'язані, як правило, з виконанням додаткових обов'язків (доплата за роботу у нічний час та у святкові дні). Тобто ці виплати не є щомісячними і не мають систематичного характеру, їх розмір не є фіксованим, а тому вони не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а та від 14.05.2019 у справі № 639/2222/17.
Відтак, оскільки отримувані позивачем під час проходження служби доплата за роботу у нічний час, доплата особам, які працюють у зоні відчуження, доплата за роботу на радіоактивній забрудненій території, матеріальна допомога на оздоровлення та виплата за відпустку не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 08.05.2019 з урахуванням нарахованого грошового забезпечення та інших нарахувань за період з жовтня 2014 року по вересень 2016, а саме: доплати за роботу у нічний час, доплати особам, які працюють у зоні відчуження, доплати за роботу на радіоактивній забрудненій території, матеріальної допомоги на оздоровлення та виплат за відпустку, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.07.2018 № 486/1 та довідки ліквідаційної комісії Відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління УМВС України в Київській області № 30 від 24.04.2019 необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань, то суд зазначає, що до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці в розмір 589,76 грн., розрахованої відповідно до довідок про додаткові види грошового забезпечення від 12.12.2016 № 373 за період з жовтня 2014 по листопад 2015 року, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС Головного управління МВС України в Київській області та від 05.12.2016 № 71 за період з листопада 2015 року по вересень 2016 року, виданої головним управлінням Національної поліції в Київській області, увійшли надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі 237,60 грн. та премія 352,16 грн.
Тобто, вищезазначена вимога також є безпідставною, оскільки надбавки за виконання особливо важливих завдань вже врахована відповідачем при нарахуванні позивачу пенсії в тому самому розмірі, що вказаний в довідці Відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління УМВС України в Київській області № 30 від 24.04.2019, а тому права позивача в цій частині не порушені.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.08.2019.
Суддя Н.М. Баргаміна